о. М. Т.: – Так. Якщо немає жвавої, живої богословської думки, то це ознака занепаду пізнання нами живого Божого слова. Тому в одній зі своїх статей («Що таке східне католицьке богослов’я? Від класицизму до визволення»/Богословський портал – прим. ред.) звертаю увагу на те, що ми повинні говорити не про східне богослов’я, а про богослов’я УГКЦ. Бо якщо ми є богословами в цій Церкві, то виходимо з життя цієї Церкви, творимо богослов’я на основі життя цієї Церкви. Це не обмежує, бо не значить, що то тільки богослов’я для УГКЦ. Ні! Але воно виходить із цього джерела, з цього життя. Богослов’я – не абстракт на думка (багато хто схильний так вважати), воно конкретне, виходить із пізнання дії Божого Духа в цій Церкві.
Повну версію статті читайте в журналі
