З давніх-давен перемишльську землю, тепер уже польську, населяли переважно русини-українці. Вони досить мирно уживалися зі своїми нечисленними сусідами – поляками, але тільки до середини ХІХ століття. Відтоді велося по-різному, і це можна простежити на прикладі історії знаного відпустового місця Кальварія Пацлавська. Кальварією, тобто «Хресною дорогою», поселення стало щойно у 1665 році, коли львівський каштелян Анджей-Максиміліян Фредро збудував францисканський монастир і Хресну дорогу поряд із селом Пацлав. А до того, згідно з історичними записками, у 1313 році, ще за часів Юрія І, короля Галицької Русі (сина князя Лева), в Пацлаві стояла дерев’яна церква під покровом преподобного отця Симеона Стовпника.
Повна версія статті у друкованому журналі
