Введення в уряд Єпископа Іннокентія

Українці міста Чікаґо, а з ними всі вірні єпархії св. Миколая, були свідками великого торжества в четвер, 2 квітня 1981 р. Того дня митрополит Степан Сулик офіційно впровадив в уряд другого єпископа тієї єпархії, Преосв. Іннокентія Лотоцького. Ця урочистість відбувалася о год. 2-ій по пол. в катедральному храмі св. Миколая. В ній взяли участь 14 наших владик (в тому двох закарпатських), 10 латинських єпископів на чолі з кардиналом Джаном Коді та біля сотні священиків.

Номінаційну папську грамоту читали о. д-р Ю. Катрій по-українському та о. шамб. В. Білинський по-англійському. Після того митр. Степан осі^ так увів в уряд нового владику: «Властю і повелінням Святого Апостольського Престола Римського вводжу тебе на престіл Єпархії св. Миколая в Чікаґо для українців-католиків і передаю тобі законну власть над духовними й дочасними справами і повіряю тобі Христове стадо, над яким маєш правити на взір Господа нашого Ісуса Христа, що положив душу свою за вівців, щоб у день суду ти міг дати звіт Христові, Богові нашому, про своє пастирювання. В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, Амінь». Коли хор співав «Аксіос» (зн. «гідний»), митрополит передав владиці Іннокентієві жезл, кажучи: «Прийми цей жезл, яким маєш пасти повірене тобі Христове стадо. Він Достойний. Аксіос».

Коли хор співав псалом «Сей день», священики Чікаґської єпархії підходили до свого нового владики під благословення, складаючи йому поклін та заяву вірности. Після того почалася Божественна Літургія, що її відслужив Владика Іннокентій разом з іншими владиками та деякими священиками. Присутні одержали повний текст «Архиєрейської Божественної Літургії» в українській та англійській мовах. Після євангелія проповідував коротко митрополит Степан, подаючи характеристику владики Іннокентія, а при кінці Бож. Літургії проповідував новопоставлений єпископ.

Владика Іннокентій нав’язав до євангельського оповідання про чудесну риболовлю та слова Христа до ап. Петра: «Чи любиш мене? — Паси мої вівці». Він висловив надію, що Господь допоможе йому бути добрим пастирем душ. Заявив, що буде старатися виконувати свої обов’язки на добро Церкви і свого українського народу. Ціле його життя і час належать тепер повністю єпархії. Він буде кожної неділі сповідати, відправляти Богослужбу, проповідувати. Єпископ має бути слугою вірних, тому всі матимуть до нього доступ. Він просив про довір’я та співпрацю. Нововисвячений єпископ ствердив, що ми всі належимо до Помісної Української Католицької Церкви під проводом «Отця Йосифа, патріярха», від якого передав теж усім його «патріярше благословення». Обіцяв молитися кожного дня в своїй каплиці за Церкву й народ та щоб між нами панувала християнська любов.

Вітаючи православного Владику Константина, підкреслив, що нема православного чи католицького Христа, як нема православної чи католицької Матері Божої, отже ми, українці, повинні себе взаємно любити. Подяками митроп. Степанові та подякою в англійській мові кардиналові Коді закінчив Владика Іннокентій свою проповідь. Вона була справді зворушлива. У словах владики відчувалася велика щирість і теплота.

Перед Божественною Літургією відбулася інформаційна зустріч, під час якої основні пояснення про чин уведення єпископа в уряд та про наш обряд подав о. Йосиф Шарий для приявних американських та українських журналістів. Він показав усім катедру та подав відповідні пояснення для чужинців. Від українців в цій зустрічі взяли участь д-р В. Маркусь з рамени «Свободи», д-р Б. Лончина від «Патріярхату» та ще дехто. Кожний учасник одержав від о. Шарого дбайливо підготоване пресове повідомлення в англійській мові, що включало інформацію про нового владику, його єпархію, катедру, хор, нашу Церкву та Україну; одержав теж на пам’ятку гарну писанку. На закінчення о. Шарий представив приявних журналістів єпископові Іннокентієві, який, відповідаючи на питання, заявив, що бажає співпраці з мирянами та хоче бути з ними в постійному контакті. Зокрема бажає нав’язати контакт з молоддю, бо найважнішою тепер справою є священиче покликання.

Ввечорі, в готелі Маріот, відбувся бенкет у честь Владики Іннокентія. Його відкрив молитвою митроп. Максим, а промовляли: п-і І. Ґорчинська, екзекутивна секретарка «Нової зорі», від вірних єпархії; о. П. Пащак, ЧСВВ від монаших чинів; о. шамб. В. Білинський від духовенства. Митроп. Степан Сулик прочитав послання Патріярха Йосифа, видане з нагоди інсталяції обидвох владик. Промовляв теж кард. Дж. Коді. Дві музичні точки були вплетені в програму, а саме: виступ вокального тріо «Незабудки» та баритона, д-ра І. Рудавського. На закінчення промовляв владика Іннокентій.

Він звернув увагу на потребу оборони переслідуваної Церкви на Україні, на брак священиків; запевнив про свою любов до всіх вірних, для яких він хоче бути братом і слугою; просив усіх про взаємну любов і співпрацю.

Молитвою подяки, проведеною архиєпископом Мирославом Любачівським, закінчено бенкет. Як катедральний храм, так і бенкетова заля були вщерть виповнені вірними. Серед них помітна була велика група з Дітройту та околиць, де Владика Іннокентій був парохом 18 років.

День 2-го квітня в Чікаґо був для всього Божого Люду Епархії св. Миколая справжнім торжеством. Центром уваги всіх був Преосв. Іннокентій Лотоцький. Його щирість і безпосередність роззброїла приявних. Миряни були щасливі, що одержали доброго владику. Миряни покладають на нього велику надію і вірять, що Владика Іннокентій працюватиме тісно з Патріярхом Йосифом для скріплення помісности та українського духа в нашій Церкві.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web