Закінчення. Початок у попередньому числі
Патріарх Сліпий, ще як ректор Греко-католицької богословської академії, був інтегрований у важливі проєкти Львівської архиєпархії, ініційовані Шептицьким. Тож не дивно, що він, як наступник Шептицького, частково «успадкував» їх. Та було б великим спрощенням говорити про цілковиту одностайність мислення чи діяльності обох, бо існувало між ними й багато відмінностей. На відміну від Шептицького, який не був науковцем у класичному розумінні цього слова, Сліпий, попри адміністративні обов’язки, до початку Другої світової війни займався академічною наукою.
Вже під час навчання в Інсбруці, а відтак у Римі предметом його наукового зацікавлення стали богословсько-догматичні контроверсії між Сходом і Заходом, передусім тринітарне вчення про Filioque. У 1928 році Сліпий став ректором Богословської академії, яка, за задумом Шептицького, окрім забезпечення базовою освітою, мала б зосередитися на дослідженні питань єдності Церков. У працях про святого Тому Аквінського, святого Августина, у виступах на унійних конференціях (Велеград, Пінськ) він перманентно шукає спільності між богословськими традиціями Заходу і Сходу. Основою досліджень Сліпого стають заперечення уявлень про антиномічність двох традицій, обґрунтування взаємопов’язаності та взаємозалежності східно- та західнохристиянських богословських моделей, зокрема східної патристики та західної схоластики, їхнього впливу на працю над об’єднанням Церков. Переконання у взаємодоповнюваності богословських традицій Сходу і Заходу стало, можна сказати, його богословським кредо.
Попри те, Сліпий добре усвідомлював, що примирення патристики і схоластики є надзвичайно складним, адже воно не стосувалося винятково питань богословських систем і підходів, а заторкувало цілий комплекс складних відносин між Римом і Константинополем та історично-політичних нашарувань, які не дозволяли розглядати це питання винятково з науково-богословської перспективи.
Повністю статтю читайте у паперовому варіанті.
Також можна придбати електронний варіант нашого видання.
