«Вже не у вигнанні»: катедра Пресвятої Родини відсвяткувала 50 років

Українські  мігранти-католики почали формувати свою лондонську спільноту в 1946 році. Єпископ Іван Бучко, якого Папа призначив опікуном (Апостольським візитатором) для Західної Європи, відвідав столицю Великобританії у січні 1947-го, а через два місяці призначив туди постійного духівника. Цим священиком став Йосафат Жан – василіянин, франко-канадець, який прийняв візантійський обряд для служіння українським іммігрантам у Канаді. За підтримки активістів спільноти, організацій та Вестмінстерського архиєпископа отцеві Жану вдалося у липні 1948 року отримати для служіння невелику церкву в Сефрон-гіл, що у Ферінгдоні. Ця перша українська церква Британії під ім’ям святого Теодора Кентерберійського була освячена владикою Бучком 5 грудня 1948 року.

Єпископ Бучко і отець Жан зійшлися на тому, що ця споруда тимчасова. Обидва в цьому випадку прагнули передусім забезпечити постійне місце для служіння й осягнути його в Лондоні. Вже з початку владика і священик передбачали, що громада здобуде більшу церкву, коли життя її усталиться і буде більше фінансових можливостей.

Повністю матеріал читайте у друкованій версії журналу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>