Для багатьох греко-католиків, і не лише, приналежність до української Церкви є важливим чинником національної ідентичності. Наприклад, відходи від Української Православної Церкви Московського Патріархату після Майдану і під час українсько-російського конфлікту доводять, наскільки важливим є те, щоби національна й церковна ідентичність не суперечили одна одній. Вірні обирають не «канонічну», а українську Церкву. Впродовж багатьох років Церква була ледь не єдиним національним інститутом, тож не дивно, що церковне і національне тісно переплелися. Проте часом здається, що національне певним чином заступає церковне: за вишитими рушниками ховаються ікони, а за національно-патріотичним вихованням не знаходиться часу для катехизи. Яким може бути здоровий баланс?
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
