(В сорокову річницю розлуки з рідним краєм. 1984 р. Гамілтон — Канада)
Люблю тебе, о батьківщино рідна,
Люблю тебе душею-серцем я,
Ти у душі моїй настроюєш всі струни,
Твої мелодії усе бринять у ній,
О батьківщино!
Я навік твоя.
Биття твойого пульсу в своїм завжди чую,
Усюди, де б я не була.
І радується серце моє,
Що ти мене так чарами впоїла
Лугів квітучих
І чаром пісні солов’я.
О батьківщино!
Я навік твоя.
Душа любов’ю впилася моя
Із твого джерела,
Такого напитку ніде у світі нема!
Роки минали, й виросли десятиліття
З розлуки нашої, о матінко-земля,
В розлуці любов у серці не погасла,
А розгорілась!
Полум’ям пала!
О батьківщино!
Я навік твоя.
І, хоч яка чужина добра і привітна
Й хоч, мов мати рідна, пригорта,
Биття твого пульсу в своїм завжди чую
І горда я, —
Що я єства твойого, Україно,
Клітина є жива!
Люблю тебе, о батьківщино рідна,
Люблю тебе душею-серцем я,
Молю за тебе Господа щодня.
О батьківщино!
Я навік твоя!
Мотря Фаринич
