Я констатую факт, що тут вірні УГКЦ живуть майже в тепличних умовах. Все є. І тому до кінця не розуміють труднощів, з якими зіткнулися їхні співбрати на сході. Поза тим триває розвиток, праця з дітьми, молоддю, і це правда. Але потрібно, щоб була консолідація з тією частиною Церкви, яка терпить. Ми – тіло велике, тому, як каже апостол Павло, коли один член страждає, інші це страждання мають теж відчувати, співстраждати. Не в розумінні, що зазнавати тих самих труднощів, а в глибшому розумінні. Це стосується в першу чергу владик, священиків. До прикладу, наші десять священиків не мають тепер де служити, важко з житлом, а в них сім’ї, діти. Ситуація складна, і ми повинні вболівати за тих, хто в ній опинився, починаючи від Патріарха і закінчуючи мирянином. Разом маємо допомагати потребуючим. І ви, журналісти, можете теж допомогти в цьому, висвітлюючи проблеми.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
