Яке становище СКВУ до існуючого Патріярхату Помісної УКЦеркви?

Прочитавши на сторінках «Свободи», за 7-го квітня 1977 р. звідомлення під заголовком «Секретаріят СКВУ відбув пленарну сесію» в якому також порушується питання наших Церков. Не будемо тут заторкати інших питань, які також є не менше цікаві й недоговорені до кінця. В даному випадку хочемо тільки звернути увагу на церковне питання, яке викликає багато різних питань і застережень. Одне з цих питань поставили у заголовку нашої замітки. Дозволимо собі зацитувати стосовне місце зі звідомлення.

М. Плав’юк підкреслив, що головна діяльність СКВУ в 1976 р. проходила під гаслом «За Свободу Віри і Церкви в Україні». До успішної реалізації цієї акції багато спричинилися відпоручники Українських Церков до Президії і Секретаріяту СКВУ. Акцію унапрямлювала Комісія Прав Людини СКВУ, а потрібні матеріяли виготовляла Інформаційна Служба СКВУ»…

Хочеться тут тільки повторити стару істину, що папір належить до такого матеріялу, що нічому не противиться, чи на ньому писати правду, чи брехню. Поруч того треба б мати на увазі, що ми пишемо, для самообману, для заколисання самих себе, чи для того, щоби ми знали правду такою, якою вона є. Цікаво було б почути, які конкретні успіхи є акції «За Свободу Віри і Церкви в Україні»? Кого в наслідок цього звільнили, чи змінилась постава по відношенні до віри і Церкви в СССР? Про це немає найменшого знаку. Правда, наші владики відвідали Об’єднані Нації і що далі? Мабуть тут треба було починати не від Об’єднаних Націй, а чи не краще від Апостольської Столиці, від Папи Павла VI і Світової Ради Церков. Цікаво було б запитати, скільки разів або чи взагалі стосовні відпоручники від Українських Церков звернулись з цією справою до Папи Павла VI? На жаль до сьогодні ми не почули з уст Вселенського Архиєрея слова оборони в справі переслідуваної Церкви. Фактом є, що за Папи Пія XII була встановлена молитва за «Мовчазні Церкви», сьогодні цієї молитви вже немає, бо Папа Павло VI її зніс. Ми пригадуємо собі, що цей же сам Папа став в обороні Північного В’єтнаму і став в обороні терориста в Еспанії, який забив кілька осіб. Все це з християнського боку гарно й правильно. Це заслуговує на признання, бо треба прощати найбільшому грішникові, з приміткою, який кається. Нажаль нам не доводилось ні одного разу чути, щоби Папа Павло VI став в обороні переслідуваних Церков чи прав людини СССР. Також не чули щось подібного зі сторони Ради Церков. На конференції Світової Ради Церков у Нейробі навіть не можна було прийняти резолюції в якій було сказано, що в СССР немає свободи віри, бо більшовицькі делегати у священичих сутаннах зробили обструкцію. Треба було перед тим, як іти до ОН починати на церковних олімпах. Скільки разів церковні відпоручники до СКВУ звернулись в цій справі до цих установ? Не питаймо, які успіхи з того, але чи було щось про це голосно сказано? На жаль, на сором нашого часу з сторони церковних олімпів, для яких імперативом є любов ближнього в обороні переслідуваних слова не сказано.

Під тим оглядом непроминально записавсь в історії людства президент США Джімі Картер. Щоб це зробити треба було мати особисте відчуття і відвагу. Під тим оглядом повинна була бути першою Христова Церква у Вільному світі.

Тут хочемо, тільки підкреслити питання, що обороняти права, чи віру і Церкву у більшовицькій дійсності з еміграційної віддалі патріотично й легко без жадного ризика, але куди важче сказати слово в обороні своєї власної Церкви тут у вільному світі. Скажім собі хіба ж це не парадокс. Запитаймо хто ж є цим відпоручником до СКВУ від Помісної УКЦеркви? Всім нам відомий український патріот, митрополит Максим Германюк. Чи справді, можна повірити, що митрополит М. Германюк не знає де треба сьогодні в першу чергу боронити нашу Помісну Церкву? Хіба ж він не знає, що діється сьогодні з нашою Церквою на англійському терені? Мабуть і про це все відомо відповідальним особам з СКВУ? На жаль ми не почули до цих справ жадного слова. Чи не варто б для СКВУ перевірити своє становище до цих справ. Якщо панове з СКВУ не знають як цю справу поставити то чому не запитати народу. Знаємо латинську пословицю, яка говорить — «голос народу, голос Божий». Ми мали нагоду в цьому відношенні вже не раз переконатись. Хібаж панове з СКВУ знають про мирянський рух Помісної УКЦеркви та його вимоги? Чому ж в тому відношенні панове з СКВУ слухаються одної людини, байдуже, навіть, як він і митрополит. Ми можемо сказати, що нажаль сьогодні інтереси митрополита М. Германюка не супадають з інтересами Помісної УКЦеркви. Ми знаємо добре митрополита Максима Германюка. Ми могли б дещо зацитувати з його минулого, але заощаджуємо собі це. Цікаво, яке становище митр. М. Германюка до шкідливої дії деяких священиків у ЙОГО митрополії.

В нас публічне запитання, а яке є становище СКВУ до існуючої патріяршої Помісної Української Католицької Церкви?

Так виглядає гола дійсність «успішної реалізації». Публічної відповіді від СКВУ чекаємо!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>