Часом мені видається, що ми недостатньо цікавимось і відповідно не надто добре знаємо ту інтелектуальну атмосферу, що панувала в середовищі Галицької греко-католицької митрополії у міжвоєнний період. Проте якщо погортати сторінки тогочасних газет і журналів чи, наприклад, брошуру блаженного Омеляна Ковча «Чому наші від нас утікають?» (1932 р.), то важко не помітити, наскільки жвавим і живим був діалог навколо різноманітних питань церковного і суспільного життя. Звісно, ми добре знаємо цю історію в загальних рисах, життєписи і діяльність чільних осіб Церкви того часу – таких як Митрополит Андрей Шептицький, єпископ Григорій Хомишин, майбутній Патріарх Йосиф Сліпий та інших. Але про менш яскравих представників тогочасного церковного середовища, духовенства чи вірних наші знання не такі вичерпні. Одним із таких малознаних нині осіб є отець Юрій Кміт. Якщо поглянути на список його бібліографії – наукових розвідок, статей, фейлетонів та художніх замальовок, неважко зрозуміти, що особа отця Юрія є непересічною.
Повністю статтю читайте у друкованому номері журналу.
