Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Ювілей Тисячоліття Християнства на Україні в Буенос-Айресі, Арґентіна

Вшанування Тисячоліття Хрещення України у Буенос-Айресі проходило в характері більше церковних, ніж світських святкувань. Вже сам святковий комітет, очолений Владикою Андрієм Сапеляком, це потверджував. До комітету входили й світські люди, але присутність Української Автокефальної Православної Церкви вказувала, що ціла підготовка йде на всеукраїнському рівні..

До Цих святкувань вдалося заанґажувати й найвищі державні та церковні авторитети Арґентіни. Президент держави Рауль Альфонсін видав декрет, що святкування Ювілею Тисячоліття Хрещення є ювілеєм української Церкви і народу. Виклик Москви і святкування російської православної Церкви, що, мовляв, хрещення відбулось в Росії, а не на Україні, та переслідування віруючих наших Церков в Україні зневажило український народ, його національну гідність. Щоб заперечити неправду претенсій Росії, змобілізовано усі зусилля та оживлено активність діяспори. Звершенням приготувань прийшли святкування в днях від 14 до 27 жовтня 1988 р. В Арґентінському Католицькому Університеті та з участю філії Українського Католицького Університету відбувся 14 жовтня 1988 р. симпозіюм: «Тисячоліття Хрещення Київської Руси». Було виголошено п’ять рефератів на такі теми: Документи Папи Івана-Павла ІІ, що вказували про хрещення українського народу володарем цієї держави Володимиром Великим, «Християнство на Сході Европи», «Назва Русь і Росія», «Впливи християнства на українську літературу», «Положення українських церков сьогодні в Україні». Викладачами були українці. В телебаченні був показаний фільм «Ляс Савндаліяс де паскадор» («Пантофлі рибалки»), де сказано, що в часі кризи приходить на папський престіл український архиєпископ з містичною духовістю і старається направити загальне зло — так говорить пояснення до фільму в пресі.

Головний і центральний день тих святкувань була неділя 23 жовтня 1988 р. В катедрі української католицької церкви зібралося дуже багато вірних, які прибули навіть з віддалі тисячу кілометрів, щоб засвідчити свою приналежність до українського народу та вшанувати своєю присутністю цю так дуже вагому історичну подію, а були й нащадки і третього покоління. На торжественному богослуженні, яке відправив Владика Андрій Сапеляк, були присутні також єпископи і священики латинського та інших обрядів. В церкві, а відтак і на прийнятті був присутній репретезентант президента Аргентіни. При кінці св. Літургії всі вийшли з церкви, вірні й владики, щоб відкрити дві мармурові плити на стіні катедри, при вході до середини, з такими написами: зправа видніє напис, що Папа Іван-Павло II в цій катедрі започаткував Тисячоліття Хрещення України, а на лівім боці напис: «Цю катедру посвятив кардинал Йосиф Сліпий, Патріярх України». Був це зворушливий момент і велике почуття вдоволення та радости, особливо для патріярхальників, що прочитали цей напис. Виявляється, що праця і тактика в поширенні патріярхальних ідей були добрі, правильні. Всупереч початковим великим труднощам ця праця увінчалася успіхом. Завдяки Святішому Отцеві Іванові-Павлові II, який у своїй проповіді-посланні, виголошеній в ній церкві, сказав, що Тисячоліття Хрещення належить Україні, допомогло відкинути фальшиві російські гіпотези. Ці думки звернули увагу цілого західнього світу на нашу Церкву і народ. При цьому Папа закликає увесь католицький світ та інші Церкви, щоб святкували разом з нами. Було також передане папське благословення для українського народу в Україні. В ім’я справедливости треба признати, що батьківське наставлення папи до українського народу причинилося у великій мірі до нашої перемоги. За тими думками пішли й інші державні мужі.

Під час обіду виступали різні ансамблі хорів і танцюристів нашої молоді з кількох місцевостей нашого поселення. Батьки не жаліли ні труду, ні видатків, щоб вбрати дітей в народні строї та возити на проби хору чи танців всупереч тяжкому економічному положенню.

Закінченням добре зорганізованих і корисних під кожним оглядом програмових святкувань був день 27 жовтня 1988 р. В катедрі української католицької церкви відбулась пленарна конференція арґентінського Єпископату на чолі з головою кардиналом Раулем Пріматеса, який мав проповідь по Євангелії про свободу релігії. Всі єпископи взяли участь в Службі Божій українського обряду. В кінці св. Літургії кардинал д-р Хуан Карльос Арамбуру передав папське благословення для української Церкви і народу.

Своєю присутністю Арґентінська Церква засвідчила свою солідарність з Українською Церквою та народом в святкуванні тисячоліття хрещення України. Спільна молитва за долю рідного народу, пережиті враження тих небуденних подій залишаться на довгі роки в пам’яті вірних, які будуть розказувати про те своїм дітям і внукам. В деяких місцевостях побудовано нові церкви, пам’ятники тисячоліття, а в інших посвячено угольні камені під будову.

Присутністю в катедрі Папи і Патріярха Йосифа та доконаних ними чинів, а відтак уміщенням пропам’ятних плит стала катедра неначе вибраною і патріярхальною церквою.

Всі товариства і організації відзначають ювілей Тисячоліття. На концерті Т-ва Відродження виконано музичні твори Володимира Івасюка, а квартет з Театро Кольон виконав Бориса Лятошинського Квартет ч. 4, оп. — 43.

Українська Центральна Репрезентація і ввесь народ зорганізованого культурно-освітнього та громадського життя, були заінтересовані ділянкою українського мистецтва і фолкльору. Влаштувано виставку в Державному Музеї Декоративного Мистецтва п.н.: «Мистецтво і фолкльор України», яка тривала один місяць — листопад 1988 р. Крім цього були передбачені доповіді: 1. Релігійна архітектура України (XI до ХVІІІ століття), 2. Іконографія Богоматері в Україні, 3. Олександер Архипенко: присутність України в універсальній скульптурі.

Директор Музею, відкриваючи виставку та даючи характеристику поодиноким ділянкам експонатів (килими, різьба, писанки, рушники і кераміка), сказав: «Мотивом до інтимної радости для тої дирекції є можливість прилучитися цією так визначною виставкою до святкувань Тисячоліття Хрещення України».

Цікаво, що аргентінська преса виявила більше зацікавлення виставкою, хоч вона не дуже велика своїми експонатами, ніж перебігом церковних святкувань тут і в Римі.

З печаттю духа Патріярха Йосифа, який дав ініціятиву тим святкуванням, та з кличем «Єдність Церкви і народу» підемо в друге тисячоліття.

Поділитися: