Ювілейні святкування у Трентоні, Н.Дж.

Старанням Відділу Патріярхального Товариства у Трентоні 15 жовтня 1978 року торжественно відзначено 15-річчя знаменної події, коли то 11 жовтня 1963 р. пролунав внесок Блаженнішого про Патріярхат, що його учасники 2-ої сесії Ватиканського Собору прийняли спонтанними довготривалими оплесками.

Рівночасно з особливою вдячністю відзначено також 10-річчя візитації Блаженнішого у Трентоні (25 липня, 1968).

Божественну Літургію в наміренні нашого Патріярха відправив о. Ярослав Федик, а після многоліття відспівано під проводом І. Головки Молитву за Патріярха.

Пополудні у прибраній по мистецьки інж. І. Микитином авдиторії при Церкві св. Йосафата відбулись ювілейні святкування, перед початком яких мґр. Дарія Кузик згадала бл. п. Папу Івана Павла І, із понтифікатом якого пов’язано було багато надій на покращання долі нашої Помісної Церкви й визнання патріярхату. Своє зворушливе слово вона закінчила молитвою «Отче наш».

Після релігійного гимну БОЖЕ ВИСЛУХАЙ БЛАГАННЯ, слідувало вступне слово о. Я. Федика про прибуття Блаженнішого із Сибіру та активну участь Ісповідника Віри на Ватиканському Соборі II.

Святочну доповідь виголосив о. Мартин Канаван із Філядельфії. Він навів багато історичних доказів, що український нарід постійно боронив помісність своєї Церкви та що протягом віків були намагання осягнути Патріярхат. Не зважаючи на те, що достойний прелегент є сином роджених вже тут батьків, його доповідь визначалася зразковою українською мовою та глибоким пієтизмом до рідної Церкви, до Її Патріярха та до українського народу. Побажаним є, щоби ця доповідь появилась друком для широких кругів нашого громадянства.

Опісля талановита скрипачка Меланія Купчинська в супроводі Лорі Адлер відограла «Інтродукцію і Рондо Капрічіозо» Сан Сена та «Українську Рапсодію» Лисенка. Про її віртуозну гру із признанням і подивом висловлювались опісля присутні. При нагоді виступу Меланії Купчинської тиждень пізніше у Філядельфії (22.Х.78) проф. Богдан Перфецький між іншим написав, що обидві композиції вона «заграла дуже добре, внесла багато свіжости і молодечого темпераменту, маючи всі дані на те, щоб виповнити передові місця наших скрипкових віртуозів» (Свобода, 1.XII.78).

Вийнятки із історичного значення промови Блаженнішого із 11.Х.1963 відчитала Ірина Сеник, враз із важливішими коментарями італійської та світової преси, що вже тоді називала Блаженнішого Патріярхом.

Опісля достойний гість із Едмонтону о. крилош. Володимир Тарнавський, відомий зі своєї відданої праці для Помісної УКЦеркви, з великим реторичним хистом та переконливістю говорив про конечність дальшої розбудови існуючого патріярхату, про конечність вірности їх Святості Патріярхові Йосифові та закликав твердо відстоювати права нашої Церкви.

Молитвою за Патріярха, що її під проводом І. Головки відспівали всі присутні, закінчено цю вдалу імпрезу, а Дарія Кузик подякувала Отцям Духовним, всім виконавцям і учасникам програми та всім тим, які своєю працею причинились до успішного її переведення.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>