Паломники в базиліці Св. Петра 12 липня б.р.
Число паломників, на основі нашого обчислення, на св. Літургії в базиліці св. Петра, разом з чужинцями, було около 7,000. З Патріярхом Йосифом було 15 ієрархів. Єп. Сапеляк з Аргентини поступив щойно пізніше до Риму, по дорозі з прогулькою до Совєтського Союзу й участи в Богослужбі не взяв. Священиків було 124. Число 7000 підтвердилося тим, що три четверті із 7120 місць в Авлі авдієнцій у Ватикані підчас концерту спонзорованого Його Святістю Патріярхом Йосифом і, в неділю 13 липня б. р., були зайняті. Якщо відчислимо 500 місць для чужинців, то й тут число українців сягало 5,000 осіб. Це число також подав Патріярх Йосиф І на зустрічі з паломниками. Міжнародня Пресова Аґенція і Національна Католицька Аґенція подали число 4,000, а римська преса подала число 3 000.
Возгласи за Патріярха
В базиліці св. Петра в Римі й у св. Софії всі священики, від інтонації головного диякона о. крилошанина Когута Павла з Парижа, при вході через Святі Двері до головного престола й кінчаючи возгласом головного диякона о. рад. Романа Набережного з Торонта, поминали в своїх возгласах Блаженнішого Патріярха Йосифа, а проф. д-р о. Гриньох ужив традиційний возглас Київської Митрополії у грецькій мові «3а Блаженнішого Патріярха Київо-Галицької Митрополії і всієї Руси».
В часі Богослужби митр. Германюк, по піднесеному Патріярхом Йосифом І возгласі «Святішому Вселенському Архиєреєві Нашому Павлові VI, Папі Римському; сотвори Господи многая літа», вказав дискретно вівтарному забрати піднесений мікрофон і мовчав, а коли Блаженніший Отець Йосиф прийшов і звернувся до митр. Германюка, щоб він продовжував черговий возглас, як велить св. Літургія, то митр. Максим відмовно покивав головою і не пом’янув Блаженнішого Отця Йосифа. Тоді по хвилинній перерві гол. диякон о. Роман Набережний, коли також ніхто з єпископів цього не зробив, підніс возглас: «Блаженнішому нашому Патріярхові Йосифові сотвори Господи многая і благая літа». Також і в неділю у св. Софії митр. Максим не підніс возгасу, щоб Господь сотворив для Блаженнішого Патріярха «многі й благі літа». Та цим разом зробив це єпископ Прашко з Австралії.
Тяжко оправдати поступок митр. Максима. Мабуть він, хоч публично піддержував Патріярха Йосифа І, не хотів його поминати в обличчі 5-тьох тисяч народу як Верховного Архиєпископа, щоб не виявити свого дійсного становища, а з другого боку не хотів поминати Блаженнішого як патріярха, ради своїх причин.
По закінченню Богослужби о. крилош. Маркіян Бутринський відспівав молитву за Патріярха. При виході з базиліки св. Петра вірні гаряче окликували «Слава Патріярхові!» Ці ентузіястичні оклики були повторені по проповіді єп. Ізидора з Торонта й по відспіванні многолітствія в патріяршій церкві св. Софії, інтонованому єп. Іваном Прашком.
Поступок митр. Максима викликав глибокий біль і жаль серед паломників. Надужито покладані на нього надії, зокрема українськими мирянами з Канади. Ми бачили багато гарячих сліз на побожних обличчях. Нам, а ще більше мирянам з Канади, лишається молитва, щоб Господь допоміг Митрополитові повернути на путь ПУКЦеркви, тай вказав правдиві шляхи для дії церковної братії своєї митрополії. А якщо він є в конфлікті інтересів ватиканських і українських, то треба чесно вибрати одну сторону й лише при одній стояти, бо така є ситуація. Це вимога моралі.
