Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

«За прославу Патріярха Йосифа Сліпого»

Промовляючи до українців у Вінніпегу 16 вересня 1984 p., Папа Іван Павло II сказав такі промовисті слова:

«Будучи з вами, не можу не згадати про великого мужа, ісповідника віри, Верховного архиєпископа й кардинала Йосифа Сліпого, якого Господь покликав до вічности. Його смерть обгорнула нас усіх великою жалобою. Він був гідним наслідником праведного митрополита Андрея Шептицького. Однак, прийшли гіркі часи для Української Католицької Церкви. Перейшов він іще раз через хресне пережиття і терпіння, подібно як Христос на Голготі. Не міг кардинал Сліпий виконати свого уряду, але засудили його на 18 років заслання, терпіння. Він не заломився, але як герой достойно витримав. Коли вийшов на волю та жив у Римі, то не спочивав, але посвятно працював для добра Церкви та свого народу. Верховний архиєпископ відвідував українські католицькі громади по всьому світі, дбав про науку, заснував університет святого Климента, видавав документи та багато іншого.

В наших молитвах просім Господа, щоб Господь гідно його винагородив за його терпіння, вірність Богові й Церкві та всю його працю. Вічна йому пам’ять!»

Тими короткими словами Святіший Отець висловлює своє співчуття українському народові та його Церкві по смерті «великого мужа, ісповідника віри, Верховного Архиєпископа і Кардинала», але і радить українському народові та його Церкві просити Господа, щоб Господь гідно Його винагородив за працю, терпіння та вірність Богові й Церкві. А це вже не звичайне формальне чемностеве співчуття, яке складають у таких випадках навіть вороги, що проливають «крокодилячі» сльози. Святіший Отець на потіху народові в його смутку радить йому просити Господа, щоб Господь гідно винагородив нашого першого Патріярха. Очевидно, такою гідною винагородою для нашого першого Патріярха Йосифа на землі є проголошення його святим, бо в небі Він вже є між святими ісповідниками й мучениками Української Церкви й народу.

Просім Господа, щоб гідно винагородив і прославив нашого Патріярха. Це буде найкращою нашою подякою за його надзвичайну, геройську поставу за Церкву й нарід. Він не заломився, але «як герой, достойно витримав»,— каже Папа Іван Павло ІІ. Він прославив наш український нарід і Церкву! І ми прославляймо його! Просім Господа святими Літургіями кожного дня, а головно всенародньо, в день його народин, себто 17 лютого, і в день його смерти, 7 вересня. Хай ці дні будуть всенароднім молінням! Просім Господа за прославлення нашого першого Патріярха на пораду Святішого Отця Папи Івана Павла II.

Молімось, бо: «Отче, прийшов час. Прослав свого Сина, щоб і Твій Син прославив Тебе… Я прославив Тебе на землі, бо виконав те доручення, яке Ти повірив мені…. Я виявив Твоє ім’я людям, яких ти вибрав зо світу для Мене. Вони були Твоїми, і Ти повірив їх мені, і вони зберегли Твої слова, що Ти дав мені… Я молюся за них… Не молюся за ввесь світ, а за тих, що Ти дав мені, бо вони Твої… І вони є моєю славою. Я вже не довго буду на тім світі, а вони ще зостануться на світі, як Я піду до Тебе…

Присвяти їх на службу правді, бо Твоє слово — це правда… Я присвячую себе за них, щоб вони також присвятили себе правді… Щоб вони проживали в одності… Отче Святий. Я бажаю, щоб ті, яких Ти дав мені, були зо мною там, де і Я, щоб оглядали славу, що Ти дав Мені… Отче Праведний, хоч світ не знає Тебе, то Я знаю Тебе. Я об’явив їм Твоє ім’я і дальше ще об’являтиму, щоб та любов, якою Ти полюбив Мене, пробувала в них, як і сам Я пробуваю в них…»

Ця молитва Господа Ісуса Христа перед страстями так дуже пригадує нам Завіщання-тестамент, що вказує, що наш Патріярх є цілопальною жертвою за Бога, за свою патріярхальну Церкву і за цілий український нарід. Молімось, щоб Господь прославив своєю славою нашого першого Патріярха!

о. мітрат Володимир Білинський

Поділитися: