Заснування і життя парафій УГКЦ на Сході України. ЛУГАНЩИНА

Храм святого Миколая ЧудотворцяНа території Луганської області, підконтрольній українській владі, є дуже мало парафій УГКЦ. Вони розташовані в містах Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Кремінна та в селах Муратове і Капітанове Муратівського старостинського округу Новоайдарської селищної ради, що у Щастинському районі. Але до початку бойових дій на сході України з вищезазначених парафій діяла тільки одна – у Кремінній. Повсюди були лише православні церкви, і то більше Московського Патріархату. До речі, ми, жителі згаданих сіл, також зовсім не розуміли, хто такі греко-католики, не були знайомі з історією УГКЦ. Я, як учителька історії, володіла про УГКЦ тільки тою інформацією, яку можна знайти в межах шкільної програми.

І от у 2015 році до українських воїнів 3-го окремого територіального батальйону «Воля» (Львів), який був розташований у нашому селі Муратове, приїхали військові капелани УГКЦ. Це були отці-редемптористи. Тоді ми, невеличка активна група місцевих жителів, почали більше дізнаватися про УГКЦ, цікавитися, активно спілкуватися зі священниками, бо в ті буремні 2014 – 2015 роки дуже потребували захисту, духовної підтримки і непохитної віри в Бога. Ми допомагали капеланам у всьому, чим тільки могли, бо отцям теж було непросто з місцевими – все для них було незнайоме. Відвідували літургії, де б їх не служили: у солдатському наметі, на блокпосту, в моєму будинку, на сільському майдані біля магазину, в приміщенні сільської ради. Так починала творитися наша спільнота.

У 2017-ому були офіційно (юридично) зареєстровані дві парафії УГКЦ: парафія Святого Миколая Чудотворця (село Муратове) і парафія Введення в Храм Пресвятої Богородиці (село Капітанове).

Наш парох Сергій Паламарчук, молодий, активний і відповідальний, приїхав до нас після служіння в Італії. Його парафії розміщені в Лисичанську, Муратовому і Капітановому.

Служби Божі у нас звершують у неділі та святкові дні. Парох живе в Лисичанську, що за 50 кілометрів від нас. Я особисто належу до двох названих сільських парафій, відвідую Служби Божі, допомагаю нашому отцеві Сергію в організаційних питаннях, проводжу з дітьми катехитичні заняття, майстер-класи. У 2020 році закінчила Катехитично-педагогічний інститут Українського католицького університету.

У 2019 році почалося будівництво каплиці та дитячо-молодіжного осередку при парафії Святого Миколая Чудотворця в селі Муратове. Для цього громада придбала садибу, бо місцева влада відмовляла їй у виділенні земельної ділянки під будівництво храму. Облаштування каплиці завершили в січні 2020 року, а перша святкова літургія відбулася у день Стрітення Господнього, 15 лютого, того ж року. До осені 2020-го зусиллями громади ми облаштували дитячу кімнату – «Світлицю», як її називаємо. Це наш дитячо-молодіжний центр «Світанки України», який постійно відвідують 15-20 дітей, а в свята тут збираються майже всі діти села. Будівельні роботи в ньому ще тривають. Також облаштовуємо територію біля каплиці.

Наразі парафія у Муратовому налічує близько 25 осіб на 350 жителів, а в Капітановому – 15 осіб на 80 жителів.

При парафії Святого Миколая Чудотворця діє молодіжна спільнота «Світанки України», до якої тепер належать 17 осіб. Серед них і я. Мета спільноти – пізнавати правди віри, сповідувати християнські цінності, діяти у спільноті та служити ближньому. Діяльність спільноти відбувається за декількома напрямками:

– участь у літніх християнських таборах;

– відвідування недільних і святкових богослужінь;

– благодійні акції для людей похилого віку на свято Миколая, Різдво та інші;

– відвідини хворих у лікарні з виступами та подарунками;

– виступи перед військовими, вітання зі святами: Різдвом, Великоднем та іншими;

– впорядкування території біля будівлі церкви, висаджування дерев і квітів.

При парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці у Капітановому систематично не діє чітко організована спільнота, але парафіяни, переважно люди похилого віку, активно відвідують усі богослужіння. Перед початком Служби читаємо Святе Письмо, співаємо християнські пісні.

Люди поки що малообізнані, трохи дезорієнтовані в поняттях «православ’я» і «католицизм», тільки починають сприймати УГКЦ, але вони щирі, відкриті, дуже чекають і радо зустрічають отця Сергія. Для плекання спільнотного духу після Святої літургії влаштовуємо спільні трапези.

Три останні роки люди з двох наших сільських парафій брали участь у прощах (це нове явище для наших парафіян) до василіянського монастиря у селі Званівка Донецької області на Свято Успіння Пресвятої Богородиці. Прощі ці збирали загалом 50 осіб із двох громад.

Упродовж п’яти останніх років у наших селах, на наших парафіях із місіями та на свята побували:

– владика Богдан Дзюрах (ще як секретар Синоду єпископів УГКЦ) – на Великдень у 2016 році у військових, у школі;

– владика Теодор Мартинюк (єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії) – на Великдень у 2019 і 2021 роках;

– владика Степан Меньок (єпископ Донецького екзархату) – з робочим візитом у 2020 році;

– військові капелани – отці-редемптористи, які здійснювали служіння на місці у 2015 – 2017 роках;

– брати-семінаристи з Київської Трьохсвятительської духовної семінарії у 2017 році й Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого в 2019 і 2021 році;

– отець-салезіянин Олег Ладнюк із аніматорами навчально-виховного комплексу «Школа-гімназія Шептицьких» зі Львова. З його діяльністю пов’язана перша спроба провести у нас літній триденний християнський табір «Веселі канікули з Богом» при школі в Муратовому у червні 2019 року. Також отець відвідував нас на Різдво і на свято Миколая в 2021 році;

– сестри-служебниці зі Львова з мощами Блаженної Йосафати у жовтні 2019 року;

– отець Петро Майба і сестри-служебниці (Львів, вул. Пасічна) на Різдво 2020 року.

Ця підтримка для наших людей дуже важлива! Наші парафії розвиваються, до нас долучається щораз більше вірних, бо люди прагнуть бути в спільноті, а завдання пароха, катехита на парафії – поглиблювати, зміцнювати їхнє життя у вірі, довести до сопричастя з Богом.

Ми багато чого ще не знаємо і не розуміємо, але разом, творячи спільноту, намагаємося пізнавати. Тут, у Луганській області, де поруч триває війна, де відчувається спротив, протистояння, непорозуміння, несприйняття УГКЦ, ох як непросто це робити! Але Бог всемогутній, милосердний і справедливий! Він допоможе, і на прикладі наших парафіяльних спільнот інші побачать Його правду та відчують безмежну любов. Українська Греко-Католицька Церква набуде своєї великої сили тут, на сході України. Ми у це щиро віримо! Слава Ісусу Христу! Слава нашій Україні!

 

Свіжий номер

4 (491) 2022 OBKLADYNKA_sajt