Заява Ірини Калинець

Заява народнього депутата України Ірини Калинець в готелі «Дністер» з приводу переговорів чотирьохсторонньої Комісії по врегулюванню міжрелігійного конфлікту між православними й греко-католиками в Західній Україні.

Калинець: Я прийшла заявити протест проти продовження роботи Комісії. Під тиском Російської Православної Церкви, поскільки містоблюститель Верховного архієпископа Любачівського обірвав переговори, і всі винесені документи, будь-які протоколи після цього вважаються недійсними згідно з постановою Папи Римського і Верховного архиєпископа Любачівського. Так є зазначено у вимогах, які були узгоджені з Римом.

Запитання Львівського Телебачення: Коли це було узгоджено?

Калинець: Це було узгоджено з Римом у переддень виїзду Комісії сюди. Я передаю вам те, що є в дійсності: Комісія не має права працювати без митрополита Стернюка, без архиєпископа. Тількищо я була у архиєпископа Стернюка. Він заявив, що він покинув переговори і вважає роботу Комісії недійсною, поскільки з боку РПЦ є тиск, наглість і підтасовка документів.

Запитання представника «Православного церковного вісника» з Тернополя: На вашу думку, християнське вчення і мораль не можуть призвести до…, яке розкололося в собі. Це нелогічно. Внаслідок окремих складностей, політичних і економічних, Церква мимоволі втягнена у вир протиріч. Хто, на вашу думку, винен в цьому? Ваше побажання у зв’язку з тим віруючим греко-католикам і православним. Від чого Ви би хотіли застерегти віруючих обох Церков?

Калинець: Раджу вам, якщо ви ставите питання про розкол, познайомитися із книжкою «На пути к свободе совести», яка вийшла в Москві. Видавництво «Прогрес», 1989 року. Там поставлено дуже багато принципових питань до московської патріярхії, яку автори-священики Російської Православної Церкви є продовжувачами політики Ніни Андреєвої, сталіністами, які далі плачуть за некоронованим імператором Сталіним. Просте духовенство Російської Православної Церкви ставить питання про необхідність патріярхату вибачитися і перед греко-католиками, перед своїм народом за ту політику славословія некоронованому імператорові, яку вона вела досі. Відомо, що Московська патріярхія відмовилася відправити богослуження за жертви сталінізму. Відомо, що по сьогоднішній день у Московській патріярхії панує нелад, в результаті чого відкололася Сибірська єпархія, відкололась Центральна Російська єпархія. Вони не признають, так що розкол відбувається там. Греко-католицька Церква тримається міцно Апостольської Церкви, вона не колеться, то дійсно є скала. І ми впевнені, що Апостольська Столиця нам подасть руку допомоги, хоча розуміємо, наскільки тяжко представникам Апостольської Столиці, що в сутанах може знаходитися суцільна неправда.

Мої побажання в Україні греко-католикам і православним — миру, любови, взаємоповаги і дружби. Хай сяє їм світлою зорею Київська Церква Володимира Великого.

Запитання представника Тернопільського «Православного церковного вісника»: В глибинному розумінні християнської моралі, які шляхи Ви бачите в цьому: наявність автокефалії, і православної, і греко-католицької завдяки тим обставинам, які склалися — об’єктивна реальність. Всі концентруємося в Ісусі Христі. Що би ви хотіли, не з погляду політизації, а з погляду поглибленя християнської моралі побажати в цьому аспекті?

Калинець: Хотіла би побажати те, чого бажав своєму народові свого часу Петро Могила, митрополит Андрей Шептицький і владика Йосиф, сьогодні православний єпископ Української Православної Церкви Всеволод, який є визначним діячем екуменічного руху, і наш верховний кардинал Любачівський. Вони співпрацюють, вони відправляють разом. Вони говорять про любов. Більше того, єпископ Всеволод сказав, що сьогодні треба ставити питання не про те, чи ми можемо існувати поруч, а чи вільно нам жити окремо. Тобто ідеться про справжній духовний екуменізм.

Стеців («Ленінська молодь»): Пані Ірино, дозвольте таке питання. Ви, як народній депутат України, Вам близькі проблеми і греко-католиків, і православних. Ми знаємо, що Москва наче б то дала Українській Православній Церкві, так би мовити, незалежність. Ви згадували тут храм святого Володимира. У минулу неділю я була в цьому храмі, Служба Божа там ведеться російською мовою. Як пояснити таку незалежність Української Православної Церкви?

Калинець: Незалежність Української Православної Церкви може вважатись дійсно актом завершеним щойно тоді, якщо Українська Православна Церква повернеться під владу свого справжнього патріярха — царгородського патріярха Димитрія. Адже акт насильного приєднання Української Православної Церкви в 1686 році до Московської патріярхії досі вважається невизнаним і недійсним.

Степанюк (Львівське телебачення): На Ваш погляд, хто все-таки правомірний вирішити цей конфлікт між греко-католиками і православними? Це перша частина питання. Інше, чи вважали б Ви сьогодні неправомірним це зібрання, якби хтось із православної сторони покинув його?

Калинець: Так, вважала б неправомірним це зібрання, якби хто з верховних владик покинув його, а тим більше, якщо би його покинув, якщо би тут був Філарет, якийсь з митрополитів, я вважала б недійсним, бо такий є закон у цілому світі. Це одне. Тим більше, якби хтось був на рівні Філарета. А у нас на рівні є митрополит Стернюк.

Я вважаю, що ця комісія не повинна вирішувати конфліктів, а молитися. І в молитвах з волі ласки Божої вирішувати. А держава повинна вирішити те, що є причиною конфлікту: легалізувати і регабілітувати Греко-католицьку Церкву, і буде мир і спокій. А на сьогоднішній день ми знаємо, що держава вмішується. Наприклад, у Миколаєві, де є 10 тисяч вірних греко-католиків і де влада вже зареєструвала Миколаївську церкву як греко-католицьку, приїхав Салабай, священик. Можу дати характеристику: два доми, один збудував у Миколаєві, а другий в Зимній Воді.

Степанюк: Це вже побутові справи.

Калинець: Перепрошую, я хочу сказати. Зібрав з усього району триста осіб і встановив пікет довкола церкви в Миколаєві. Сьогодні я послала протест начальнику КҐБ Львівської области Маліку, поскільки, за свідченням людей, там приймає участь, керує всім цим Соколов — начальник районного КГБ.

Степанюк: Ви апелюєте до Ватикану? Ви висловлюєте теперішньому представнику Ватикану недовір’я?

Калинець: Я повторюю, я прийшла сюди та що знаю, що таке Росія, що таке Російська патріярхія, яка могла купити Київську православну митрополію. Прийшла сюди заявити, що один із найосновніших учасників Комісії відмовився, і я не хочу, щоб мій народ вважав когось винним. Я вважаю винними православних, які просто тиснуть на людей, які глибоко вірять.

На запитання представника Тернопільського православного вісника про відношення до присутности українського національного прапора в Церкві І. Калинець відповіла:

Так, майже у всіх країнах державна символіка стоїть у храмах. Я була у Литві, там національний прапор стоїть у храмі, кардинал Сладкавічус дав на це дозвіл. Я не бачу в тому абсолютно нічого злого, якщо люди хочуть освятити свій прапор і стають під той прапор із щирою вірою, із добром, то нема в тому нічого злого. Я бачу зло тоді, коли під прапором політизують Церкву або спекулюють.

Запис Костя Чаваги

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>