В мойому дописі з Вашінґтону Д.К. п. з. «Українська церква — пам’ятник чи ще одні бездушні мури», що була надрукована в журналі «За Патріярхат», число 7-8 (49-50) за липень-серпень 1975 р. я згадав, між іншим ім’я та прізвище пана Івана Малиновського, скарбника місцевого Відділу «Провидіння» ім. митрополита Андрея Шептицького.
Пан Іван Малиновський, знаний на цьому терені суспільний працівник, саме ввійшов був в склад Будівельного Комітету при місцевій католицькій парафії, що було офіційно проголошено в церковному бюлетені того ж року.
Згадка про особу пана І. Малиновського була лише ствердженням офіційного членства в Церковному Комітеті й в ніякому разі не мала на цілі принижувати, чи обезцінювати характер, переконання, чи в загальному його особу. Якщо мій допис викликав таку небажану мною інтерпретацію, я цим прохаю вибачення.
Євген Ґіль
Кореспондент Вашінґтон Д. К.
Дня 27 липня 1978 р.
