Заходами Відділу Патріярхального Товариства в Трентоні, Н.-Дж., в неділю 14 жовтня ц.р., з нагоди сорокового дня смерти Патріярха Йосифа, влаштовано в місцевій парафіяльній залі церкви св. свщ. Йосафата Жалібні Сходини.
На сцені виставлений великий кольоровий портрет Покійного, прикрашений квітами і калиною. Програма сходин складалася з двох частин: у першій частині було вступне слово, доповідь і деклямація, а в другій — висвітлено численні прозірки з похоронів Патріярха.
Сходини відкрила молитвою «Отче наш» та короткою евлогією про Покійного відома діячка мирянського руху Дарія Кузик.
Цікавий нарис п.н. «Хрест Марії», що по-мистецькому зображує трагедію приречених на повільну смерть у сибірській тайзі каторжан, а між ними теж і їхнього духового батька Йосифа, та його нежданне, чудесне звільнення — з глибоким відчуттям прочитала Ольга Фараонів.
У довшій дбайливо опрацьованій доповіді, спертій на численних цитатах із «Завіщання» Патріярха та на особистих споминах з участю в похоронних обрядах Блаженнішого мґр Д. Кузик змалювала життєвий шлях Великого Покійника після звільнення з каторги та його заходи, щоб створити український Патріярхат, а також його релігійну, наукову й організаційну діяльність.
Деякі важливі фрагменти своєї доповіді прелеґентка сильніше наголошувала, як, наприклад, слово особистого лікаря Патріярха проф. Деліля, в якому він, між іншим, сказав: «Ніяк не можу зрозуміти, що я титулую його Патріярхом, а інші того не роблять. Мені відомі Патріярхи інших невеликих громад, але їх не є так багато, як цього народу, розсіяного по цілому світі, який терпить і є під чужою владою!»
А дальше Д. Кузик з великим притиском цитувала заклики Патріярха з Завіщання.
Прелеґентка підкреслила історичне звернення Львівського Крилосу під проводом І. Хоми до нового Патріярха Мирослава: «Не перекреслім діл і пам’яті великого Мужа! Ідеться про високий історичний титул Патріярха… В цьому титулі містяться всі його надбання, здобутки й терпіння!..» Пригадала теж драматичний заклик представників мирян під проводом голови УПСО д-ра Б. Лончини: «Очі всіх українців звернені на Вас… Важне, щоб далі існував тяжким зусиллям здобутий Патріярхат, щоб його не занапастити!..»
Олександра Городиська з притаманною їй чіткістю та силою експресії деклямувала зворушливий вірш поета Богдана Стефанишина п.н. «Вмер Батько Церкви і народу».
В другій частині сходин висвітлено понад сто кольорових прозірок із похорону, з церкви свв. Сергія та Вакха в Римі, де проживав Патріярх, і де є приміщений музей і архів. Потрібні пояснення давали Д. Кузик і д-р Теодозій Сендзік, що приготовив прозірки.
Ширші сходини, під вокальний супровід Івана Головки закінчено жалібним «Вічная пам’ять». Щира подяка належиться Дарії Кузик за влаштування поминальних сходин, Т. Сендзікові за висвітлення прозірок, а паням Богданні Осадца та Ользі Дубик — за дбайливу декорацію сцени.
В неділю, 14 жовтня ц.р. парох місцевої католицької церкви о. мітрат д-р Василь Макух відправив поминальну Літургію, а в середу 17 жовтня увечорі Заупокійну Службу Божу та Панахиду в наміренні Патріярха Йосифа. В часі обидвох Богослужб співав гурток колишніх членів хору під проводом церковних співців Івана Головки і інж. Макара Копаниці.
Українська католицька громада Трентону достойно відзначила сороковий день смерти Великого Покійника.
О. Татомир
