Жінка в Церкві хай мовчить

Християни переконані, що все написане у Біблії має двох авторів – конкретну людину, яка це записувала своєю мовою, виходячи з історичного, соціального і культурного контексту, а також Святого Духа, який надихав ту людину і який через неї повідомляв людству Божу волю і вступав з людьми у діалог. Якщо так, то Послання до Тимотея має двох авторів – Павла і самого Бога. Чи дійсно Павло вважав, що жінки мають мов- чати у церкві, що вони не мають права навчати і проповідувати, що вони слабші та більш гріховні за чоловіків? І чи вважає так Бог – чи дійсно це те, що Він хотів сказати нам через Павла? Щодо кожного з цих двох авторів Першого послання Тимотею можна відповісти «так» і «ні». Якщо ми відповідаємо «так» щодо самого Бога, тоді ця церква – не моя церква, а цей бог – не мій Бог. Я відкидаю це пояснення, бо воно суперечить тому, що ми знаємо про створення людини Богом: Бог сотворив і чоловіка, і жінку на свій образ і подобу, і в раю у їхніх взаєминах не було жодної нерівності, жодного пригноблення, жодних заборон для жінки говорити чи проявляти ініціативу. Гендерна нерівність між Адамом та Євою з’являється уже після гріхопадіння і вигнання з раю.
Якщо ж ми приймаємо тезу про те, що нерівність між чоловіками та жінками (як і всі інші прояви несправедливості та пригноблення) є наслідком діяльності диявола, а не візією Бога, то єдина прийнятна відповідь на питання «Чи вважає Бог, що жінка має мовчати у церкві?» буде «ні» – ні, це не слова Бога щодо місця жінки.

Повністю статтю читайте у паперовій або електронній версії журналу.