Журналістичний семінар, присвячений Тисячоліттю Хрещення України, в Чікаго

Чікаго — В днях 10-11 грудня 1986 р. відбувся в Чікаґо за участю 25 осіб, закритий семінар для українських католицьких журналістів і працівників радіомовлення, присвячений Ювілею Тисячоліття Хрещення. Семінар скликано з ініціятиви Центрального ювілейного комітету Української Католицької Церкви і за благословенням її ієрархії. Господарем цієї ділової наради-зустрічі був Владика Іннокентій Лотоцький та Епархіяльний Ювілейний Комітет, очолений митрофорним протоієреєм Маріяном Бутринським. Репрезентовані були католицькі газети і журнали з Канади і Америки: «Поступ», «Наша мета», «Світло», «Америка», «Шлях», «Нова зоря», «Сівач», «Голос», «Церковний вісник» та радіопрограми: Вінніпег (також єдина українська програма телебачення), Чікаґо (дві програми) і Детройт. Крім цього, мали своїх представників чотири єпархіяльні ювілейні комітети в США і два в Канаді, як також брав участь в нарадах як обсерватор голова Громадського ювілейного комітету в Чікаґо. Крім цих, були ще присутніми чотири представники подорожніх аґенцій, які займатимуться подорожніми програмами в час ювілейних прощ в 1988 р.

Владика Іннокентій Лотоцький відкрив нараду-семінар в катедральній залі св. Миколая словом про завдання преси в обличчі цього неповторного релігійного і національного ювілею. Координатор семінара, проф. Василь Маркусь (Чікаґо) з’ясував мету цієї зустрічі та представив програму і характер та методу праці цього семінара.

Присутні згодом вислухали звітну доповідь Єпископа Михаїла Гринчишина, генерального секретаря Центрального Ювілейного Комітету УКЦеркви з Парижу, в якому він представив широку пророблену працю, проблеми релігійної обнови та різні практичні питаня діяльности Комітету. Проф. Омелян Пріцак (Кембрідж) говорив про наукові пляни з приводу Тисячоліття, зокрема про Гарвардський проект видання корпусу української досекулярної літератури та про міжнародню наукову конференцію в квітні 1988 р. в Равенні, Італія. На підставі цих доповідей розгорнулася дискусія, у якій доповідачі могли поширити порушені ними питання, а учасники висловити різні свої зауваги і суґестії.

На пообідній сесії виступав ще раз. єп. Михаїл, представляючи календарець ювілейних святкувань по єпархіях і в загальному маштабі на 1987 і 1988 роки. Він звернув увагу на головні українські католицькі святкування в Римі в червні й липні 1988 p., як також на загально-громадські в столицях окремих країн, «у яких католики візьмуть участь разом з іншими українськими християнами.

Другу доповідь на цій сесії виголосив член Епархіяльного Комітету в Чікаґо, д-р Роман Смик на тему меморабілій Ювілею (філателістичні видання, медалі, стрічки, конверти, відзнаки тощо), що їх вже видано чи які запляновано, та як їх розповсюджувати. На цю тему доповідач помістив широкий звіт з ілюстративним матеріялом у 3 ч. «Вістей з Центрального Комітету», які щойно появилися. Про документацію святкувань присутні тільки обмінялися думками, бо передбачений доповідач, архівар Центрального Комітету, д-р Осип Кравченко не міг прибути на цей семінар.

Після дискусії над згаданими проблемами і перерви представники трьох подорожніх агенцій представили свої пляни туристичних маршрутів і прощ до Західньої Европи (Рим, Люрд), до Константинополя і Святої Землі. Вони роздали детальні пояснення і реклямні матеріяли до заплянованих поїздок, виявляючи готовість співпрацювати з ювілейними комітетами. Заступлені були аґенції «ЛМ» з Монтреалю (Іванка Паска), «Скоп» з Ньюарку (Марійка Гельбіґ) і та бюро Ковбаснюка в Нью-Йорку (Варка Бачинська).

Увечері першого дня нарад відбулася святочна вечеря в українському ресторані «Ґалан», що її фундувала місцева федеральна кредитівка «Самопоміч». Були присутніми також гості: від українських православних — о. д-р Орест Кулик, голова православного деканального комітету, та о, Степан Женчух, настоятель катедрального храму Князя Володимира, як також пастор місцевої баптистської церкви і голова Всеукраїнського Євангельсько-Баптистського Братства, пастор Олексій Гарбузюк. Були представлені обидві громадські централі — відділ УККА через свого голову д-ра Мирослава Харкевича, що на вступі привітав учасників семінара, та відділ Українсько-Американської Координаційної Ради (інж. Олекса Коновал), члени дирекції «Самопомочі» та президії Громадського Ювілейного Комітету.

Після вечері присутні вислухали з увагою слово єп. Михаїла Гринчишина з Франції, що подав під розваження кілька глибоких думок про «новохрещення» українського народу і його духову обнову з приводу Тисячоліття. Директор «Самопомочі» і голова місцевого Громадського Ювілейного Комітету висловив радість з цієї ділової зустрічі й закликав усіх до всенароднього відзначення ювілею. Йому, як спонзорові цього вечора, дякував Владика Іннокентій. При цьому варто зазначити, що прицерковні організації катедри і собору св. Володимира і Ольги (сестрицтва) гостили учасників сніданками й обідами.

Наступний день нарад, 11 грудня, розпочався Соборною літургією в соборі св. Володимира і Ольги в сослуженні духовенства та Владики Михаїла. Під час третьої сесії в авдиторії цього ж собору присутні вислухали зреферовані думки Митрополита Максима (який через недугу не міг прибути особисто) на тему взаємини між православними і католиками та ювілейні відзначення. Виступ Митрополита реферував о. мітрат Семен Їжик (Вінніпег), представивши дотеперішні заходи и труднощі щодо спільних релігійних святкувань. Як виглядає досі, відбудуться лише спільні молебні під час крайових чи всенародніх святкувань (з нагоди конгресу СКВУ), на що обидві сторони годяться, очевидно, з участю українських протестантів. В дискусії виявлено, що існують можливості на місцях ширшого міжконфесійного святкування і до цього представники різних віроісповідань будуть змагати. Зокрема стверджено, що в Европі для цього існують кращі умови, ніж у Північній Америці, бо там українська нечисленна громада бажає спільно заманіфестувати свою єдність і згуртованість.

Доповідь на тему «Тисячолітні святкування в СРСР та на Україні і наше ставлення» виголосив проф. Мирослав Лабунька (Філядельфія), який у другій частині свого слова подав також додаткові інформації щодо ювілейних плянів українських наукових установ. Знову ж дискутанти розглянули ще різні інші можливості, поділилися досвідом та висунули цікаві пропозиції. Окремо порушено питання про нашу зовнішню інформацію та про завдання і проблеми католицької преси і журналістів на цьому відтинку.

Під час пообідньої сесії було також подано деякі інформації та висловлено цінні думки до завдань української католицької преси, про що співдоповідали о. мітрат С. Їжик та о. д-р Орест Купранець (Торонто). На тему радіомовлення були представлені експозе о. мітрата М. Бутринського (Чікаґо) та записані на плівці думки о. д-ра Романа Даниляка (Торонто). Знову жива дискусія доповнила ці виступи, після чого координатор семінара В. Маркусь підсумував наслідки цього першого журналістичного семінара. Учасники семінара спонтанно висловили бажання відбути ще подібну зустріч на протязі 1987 року, щоб тоді оцінити свої досягнення та ще визначити завдання до кінця ювілейного року. Від українських засобів зв’язку та від їх працівників, а насамперед преси, багато залежить, у якому напрямі підуть наші заходи та якими будуть висліди тих багатьох шляхетних зусиль, що їх виявляє ціла наша українська громада, а зокрема її католицька частина.