Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Зустріч з владикою Павлом Василиком в Нью-Йорку

В жовтні місяці Владика Павло Василик у супроводі о. мітрата Миколи Сімкайла разом з Владикою Юліяном Вороновським, на запрошення Владики Василя Лостена у Стемфорді, прибули на відвідини до США. Це дало можливість нашим Владикам відвідати різні місця української діяспори на терені США. І так заходами управи відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку, у вівторок, 27 жовтня 1992 p., відбулась спільна зустріч в домі НТШ з Владикою Павлом Василиком.

Владика Василик приїхав у асисті о. мітрата Миколи Сімкайла і стемфордського о. І. Трояновського. Під час зустрічі з мирянами Владика Павло Василик поділився своїми думками з переживань та нелегкої душпастирської праці в Українській Католицькій Церкві тоді, коли вона була поза буквою закону, себто незаконна, у катакомбах.

Голова управи відділу УПТ в Нью-Йорку Микола Галів тепло привітав дорогих гостей Владику Павла з о. мітратом М. Сімкайлом і рівночасно представив, підкресливши, що Владика Василик був перший, який зібрав відважних священиків, немале число мирян і офіційно вийшов з підпілля до відкритого священодіяння. Це справді треба було мати для цього відвагу. Пригадуймо собі, як це по-різному пояснювалось і з приводу цього робились різні, не раз кривдячі й неоправдані, висновки із всякими підозрами. Життєва дійсність і наявна душпастирська праця були найкращими свідченнями нашого дорогого гостя Владики Василика.

Варто при цьому сказати кілька біографічних даних про Владику Василика, бо це нам покаже життєвий шлях, яким простував наш Гість. Владика Василик народився 8 серпня 1926 року у селі Бориславську Перемишльського району. Середню освіту закінчив у Перемишлі. Восени 1944 р. поступив до Духовної Семінарії у Перемишлі, де був на удержанні перемишльського відділу канонічного права і жив у домі Архиєпископа Василя Пинила. Тому що за більшовицької влади неможливо було офіційно студіювати українську католицьку богословію, то молодий студент-богослов Павло Василик набував богословські знання заочно у багатьох священиків, а серед них особливе місце займає о. Іриней Готра, ЧСВВ. На жаль, не довго довелось молодому адептові богословії втішатись на волі. У 1947 році Павло Василик був арештований і засуджений на 10 років ув’язнення. Під час ув’язнення Павло Василик перебував у Челябінську, де працював каменярем і лісорубом в Уральських горах. Згодом перебував у Казахстані. У 1950 році був етапований на т. зв. «долину смерти», що знаходилась у Спаських таборах. До речі, в тому часі там перебував на засланні тодішній митрополит Йосиф Сліпий.

Після звільнення Павла Василика йому не давали дозволу на постійне проживання на Україні. Приходилось це робити нелегально. У листопаді 1956 року підпільний Владика Микола Чарнецький, ЧНІ, висвятив Павла Василика на священика, а через 18 років відданої душпастирської праці у 1974 році, знову ж підпільним Владикою Йосафатом Федорикою, ЧСВВ, був висвячений на єпископа-помічника для Івано-Франківської єпархії, де був Владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ.

Як відомо, що після того, коли наша Церква була вийшла з підпілля і була офіційно визнана на Синоді, що відбувся у Римі, на якому були всі наші владики з України і діяспори, Владика Василик був призначений коадьютором із правом наслідства на Івано-Франківську єпархію, а на останньому Синоді, що відбувся ц.р. у травні в Україні, Владику Павла Василика іменовано екзархом для новоствореного Коломийсько-Чернівецького екзархату.

Владика Павло Василик кольоритно і проглядно розповів про свою підпільну діяльність у катакомбній УКЦеркві, коли приходилось уникати переслідувачів Христової Церкви, горезвісне КҐБ, яке все наступало на ноги. На жаль, не все нам вдалось уникнути КҐБ. Не раз вони нас ловили і за нашу діяльність карали ув’язненням і грошевими покараннями, але це не зупинило нашої постійної праці у Божому Винограднику.

Владика Павло цікаво розповів про святкування тисячоліття хрещення Руси-України, яке відбулось у чудотворному місці Зарваниці й інших місцевостях. КҐБ всіма засобами старалось не допустити, щоб таке святкування там відбулось. Вони порозставляли свої застави і нікого не пускали, але вірні пішки пільними дорогами і стежками прямували до Зарваниці. Хоч і погода також недописувала, бо падав холодний і пронизливий дощ, то все таки маси мирян зійшлися і там між ними був Владика Василик, який відправив торжественну архиерейську Службу Божу. Свято випало могутньо і величаво. «У нас усіх була сильна віра, — сказав Владика Василик, — яка нам додавала сили і витривалосте». Подібні святкування були також і в інших місцевостях і все при багатолюдній участі.

Владика Василик також розповів про один з епізодів, як його КҐБ кликало на допити. Одного разу його покликали з’явитись у Києві. Тоді, коли Владика Василик їхав до Києва, то рівночасно з відповідними інформаціями про це їхав до Москви о. мітрат Сімкайло, який подав вістки до широкого відома про явне переслідування УКЦеркви. Будучи у Києві у КҐБ, я їм сказав, що про те, що мене сюди покликали, вже знають у Москві. Цей факт здержував від певної незаконної дії безкарне КҐБ. Владика сказав, що це справді не було легко, але ми видержували.

Після виступу Владики з коротким словом виступив о. мітрат Микола Сімкайло, який продемонстрував кілька цікавих фрагментів з праці у катакомбній церкві. Після доповіді присутні мали нагоду ставити питання, на які Владика Павло Василик давав відповіді. Ведучий зустріччю М. Галів подякував нашому дорогому Владиці Павлові Василикові за його цікаві розповіді, як також о. М. Сімкайлові і за те, що вони завітали до Нью-Йорку і виступили на форумі УПТ-ва, що є плодом зерна, яке засіяв св.п. Патріярх Йосиф. Рівночасно також подякував численно зібраним за участь. Зустріч закінчено спільною молитвою, яку провів Владика Павло Василик.

М. Г.

Поділитися: