Крайова Управа Патріярхального Т-ва
Інформаційний Відділ, травень 1977 ч. 7
Сьогодні одною із найважливіших життєвих проблем українського народу — це справа нашої Помісної Церкви. Церква в наших найтяжчих історичних хвилинах завжди була охороною і зберігала наш нарід.
Сьогодні на рідних землях наша Помісна Церква, живе в катакомбах і бореться, надіючись на поміч від нас.
Пригляньмось ближче, де ми стоїмо в тій важливій справі, оборони прав нашої Церкви у вільному світі. Поява нової еміграції на деякий час скріпила нашу Церкву на нових місцях поселення. Та однак скоро у матеріяльному добробуті призабула принципи релігійного і національного життя.
Щойно приїзд Блаженнішого із 18-літньої каторги збудив нас. Він закликав до збереження нашого обряду, мови та звертав увагу на правильне виховання молодого покоління, яке повинно знати і відчувати ту велику ролю, яку має сповнити для нашої Помісної Церкви і многострадального народу.
Коли ми усі з подивом можемо приглядатись тим великим задумам і плянам Блаженнішого Патріярха Йосифа, то мусимо теж ствердити, що їх реалізація можлива тільки тоді, коли за тими плянами об’єднано стануть владики, духовенство і миряни. А коли мова про мирян, то немає найменшого сумніву, що українська жінка, мати, громадянка повинна і може відограти одну із найважливіших роль у реалізації задумів Блаженнішого Патріярха. Жінка-страдниця в Україні, не звертаючи уваги на теперішні переслідування, виховує своїх дітей в національному дусі та допильновує їх релігійного виховання. І тому сьогодні на горизонті боротьби за життя народу й Церкви появляються численні нові Чорноволи, Морози, Тихі, Руденки… Українська жінка у вільному світі має далеко легше завдання як її посестра на рідних землях. І це її завдання, хоч як складне, мусить бути виконане, коли хочемо зберегти майбутні покоління для Українського Народу. У цій, нелегкій справі патріотичного виховання молодого покоління найважливішою допомогою являється Українська Помісна Церква завершена Патріярхатом. За цю велику ідею нашої Помісної Церкви, яка могла б стояти на сторожі нашого обряду, звичаїв і обичаїв та рідної мови, змагається наш Блаженніший Патріярх.
Тому сьогодні наш гарячий апель до жіноцтва, а в першу чергу до зорганізованого жіноцтва, щоб цю важливу справу поставити на першому місці, бо від неї у великій мірі залежить збереження молодого покоління і дальша доля українського народу.
Українські Жінки! Ваша участь у розбудові Помісної УКЦеркви дуже важна. Не жалійте свойого часу для цеї історичної справи. Ставте її на передове місце у своїх організаціях.
Нехай наш Патріярх знає і відчує, що українські жінки у країнах вільного світу піддержують Його нелегкі змагання за права нашої Помісної Церкви.
