Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Звідомлення із наради членів управ відділів Крайового Товариства за Патріярхальний Устрій УКЦ, що відбулася в суботу, 20 червня в Нью-Йорку

Голова Т-ва др. М. Навроцький відкрив наради, а о. В. Андрушків провів молитву. Однохвилинною мовчанкою вшановано пам’ять бл. п. Юрія Богуславця, голови відділу у Виппані, Ню Джерзі.

На початку нарад др. Я. Крив’як прочитав доповідь на тему «Вчора — сьогодні й завтра».

У доповіді др. Крив’як кинув кілька думок на десятьрічній період праці їх Блаженства й зупинився на останній візиті в Америці. Ствердив наявність тих самих перешкод у візиті, що були під час першої візити, а саме, надзвичайне роздрібнення програми, зосередження ефекту на внутрішній ринок, брак зовнішніх виступів Гостя перед журналістами, та зустрічей з визначними особами політичного світу в Америці.

Нові номінації до Сх. Конгрегації не дають кращих надій. Обличчя і тактика її змінилися, але цілі не змінились. Розчленування української території на три митрополії і запрошення владики Каткова (російського католика) до Москви вказує, що партнери діялогу працюють.

Вправді — і наші позиції скріпились. Рівень свідомости й рішучости громадян в церковних справах поширився і поглибився. Це виявилося під час останніх відвідин, коли миряни ентузіястично визнавали Верховного Архиєпископа своїм Патріярхом. Історія вчить, що низи окликували й визнавали своїх патріярхів, а щойно тоді папи принимали це до відома і затверджували. Такий процес повинен відбутися і в нас.

Реасумуючи свої погляди доповідач подав декілька напрямних для діяльности Т-ва:

—   Скликати якнайширший з’їзд мирян.

—   Заплянувати з’їзд в Римі.

—   Поширити редакційний склад місячника «За Патріярхат» і негайно скріпити його фінансово.

—   Покінчити з доривочними збірками на Фонд Верховного і створити сталий патріярший фонд.

—  Оживити діялог з православними й закарпатцями.

—     Урухомити паломництво до Жировицької Богоматері.

—    Піддержати курси українознавства у Римі.

—  Змагати до зорганізування одної центральної духовної семінарії в Римі.

—   Оживити церковні братства при церквах.

Після реферату др. Навроцький з’ясував історію концференції в Торонто і створення на ній «Міжкрайового Координаційного Осередку Організацій за Патріярхат», зазначивши, що це одна із пекучих справ, яка мусить бути обговорена і вирішена. Він відчитав листа, яким ініціятори запрошували наше Т-во до участи, але так, що з огляду на час ніхто не міг їхати туди. Др. Марунчак, голова канадійської «Ради Організацій» протестував проти такого скликання нарад і не підписав постанов цієї конференції.

Вже після цієї конференції представники Т-ва говорили з Блаженнішим, який потвердив, що наше мирянське товариство не мусить підлягати політичним організаціям, а працювати як дотепер. 10-го червня 1973 був в Нью-Йорку др. Маркусь з наміром переконати нас, щоб ми включились до дії того новоствореного світового осередку.

В дискусії про Торонтську конференцію забирали голос такі дискутанти: Мазур, Бачинський, Навроцький, Осадца, Пушкар, Пасічняк, Квіт, Сидоряк, Куземський, Щербанюк, Труш, Ґіль, Процик.

Основні ствердження в цій справі були такі:

—      конференція в Торонто підготовлялася без участи нашого т-ва.

—      Його запрошено коли вже усе було підготоване. Запрошено його в такому короткому часі, що не було можливости до порозуміння з усіми членами Крайової Управи.

—     Конференцію підготовили ці самі сили, що «координували» нас уже через п’ять років. Сучасна «координація» це підбудова політичних сил на недалекий СКВУ.

—          На створенні «Міжкрайового Координаційного Осередку»… не було ні одної крайової мирянської організації.

—      Створення нової координації — це виконання «Інструкції ч. 12».

—      Ми організація понадпартійна , яка має чисто мирянський характер. Наша програма несумісна з програмами політичних організацій.

—     Створення другого світового осередку не є виявом доброї мирянської волі, але хитрим політично обрахованим заскоченням.

Блаженніший вступив у нову фазу відношення до суспільства. Колись він стояв понад ним – стогодні він є з ним і він не може нікого від себе відсувати.

—          Блаженніший не міг не дати їм благословення, бо це було б проти значення і ролі патріярха серед своїх вірних.

—     Зустріч Блаженнішого з політичними лідерами у Вінніпегу, про яку ми нічого не знаємо, могла довести до якогось зговорення, чого доказом можуть бути вияви посиленої активности деяких політичних сил у справі патріярхального руху.

Основні напрямні в цій справі стверджено такі:

—      В будуванні суперструктур до спілки з немирянськими політичними організаціями не брати участи.

—      З конкретними рішеннями зачекати, доки «координація» не проявить себе у позитивній праці.

—   Кожночасну пропозицію спільної конкретної дії з «координацією» приняти й не відмовлятися.

—       Не зривати контакту й «не замикати дверей». При добрій волі обох сторін можна буде в деяких важливих акціях зорганізувати співпрацю.

На підставі думок і стверджень дискутантів Крайова Управа напише відповідь до Торонта, на руки др. Пелеха, на останнього листа, в якому ініціятори координаційного Комітету поновно запропонували Т-ву вступ до «координації» в ультимативній формі і з визначеною датою.

Після обідної перерви забрав слово др. Микола Барусевич, містоголова Ради Мирян, що після резиґнації проф. М. Лабуньки виконує обов’язки голови.

Він представив теперішню ситуацію та проблеми, які має зараз Рада Мирян. Пропонував щоб нині доокоптувати двох членів Управи цього дорадчого тіла Крайової Управи, щоб Рада Мирян могла вив’язатися зі своїх завдань.

Одначе др. Бачинський заперечив компетенцію нинішньої наради кооптувати чи добирати членів до Управи Ради Мирян. Це має право робити з’їзд Мирян.

На пропозицію др. Осінчука рішено підготовити та скликати ширший Мирянський З’їзд у вересні місяці.

Продискутовано справу Світового Товариства за Патріярхат, та стверджено конечність поправок у сфері співпраці, як теж конечність остаточного статутового оформлення цього тіла, яке в минулому провело піонерську роботу поза теренами ЗСА.

В організаційних справах забрав голос містоголова інж. С. Процик, який зробив ще декілька суттєвих стверджень і пропозицій. Він ствердив, що сьогодні відбувається процес встановлення патріярхату з долини — силами мирянства. В тому процесі нема вже невтральних і нема вилому, а є повна єдність, і тому від нашого Т-ва відпаде певна частина роботи на внутрішньому громадському відтинку. Цей самий процес прилюдно стверджують наші владики, але, мабуть, з передумовою папського визнання. Все ж таки, це є процес великої ваги, і ніяк не можна дозволити йому погаснути. Перед нами праця — здійснення патріярхальної системи внутрі, і затвердження її усіми силами перед зовнішнім світом.

В справі Торонто — Блаженніший не може бути з одними, а відхиляти других. Йому потрібні сьогодні усі. В нього усі повинні бути рівні. Від сьогодні відношення до Патріярха буде явне, а не приховане, і тому Т-ву слід негайно ці відносини поставити на новій базі.

Створення ще одної координації, тими самими людьми що й раніше, має лиш той новий аспект, що вона має благословення Блаженнішого. Треба сподіватися, що наші політичні сили зуміли підійти до Патріярха і запропонувати йому «очолення» ними всієї мирянської проробленої праці, в якій вони участи не брали і яку вони поборювали. Вони мали доволі часу на зустріч з Блаженнішим, коли практично Крайова Управа не мала під час цієї поїздки ні одної нагоди. Коли сьогодні дозволено проти всякої логіки політичним діячам будувати мирянські суперконструкції — наше Т-во мусітиме застановитися над своєю програмою, поширити її із вузько-патріярхальної на ширшу, суспільно-христіянську, і достосувати т-во до нових умов. Наше Т-во має твердий ґрунт і втертий випробуваний шлях, бо воно не працює лицемірством, підступом і крутійством.

На базі висказаних думок договорено, що Крайова Управа Т-ва і Управа Ради Мирян займуться разом технічною стороною організації З’їзду Мирян під кінець вересня цього року. Програмову Комісію З’їзду вибрано в такому складі: Процик, Осінчук, Ґіль, Крив’як, Піддубчишин.

Після короткого звіту скарбника Управи др. Бачинського і його апелю до Відділів, щоб сплачувати належний відсоток до каси Управи, наради закінчено молитвою, в 6 год. вечора.

На нараді були заступлені такі відділи: Філядельфія, Керкгонксон, Честер, Віллімантик, Вашінґтон, Ню-Йорк, Джерзі Сіті, Елізабет, Юнійон, Рочестер, Гемстед, Клівеленд, Пітсбурґ, Янґставн, Бріджпорт, Пассаїк і Юарк.

Поділитися: