Звіт Адміністрації журнала «Патріярхат»

Звіт адміністрації журнала за час від 22 березня 1979 р. до 28 березня 1981 р.

Незалежно від усіх труднощів , які виринали під час праці, ми намагалися задовільнити наших передплатників і кольпортерів. Коли іноді траплялись спізнення у доставі нашого журнала, то це виключно вина поштового уряду. Коли ж йдеться про Канаду, то тут є ще затримка за митним урядом. Це сталось під час Різдвяних Свят, коли перевантажений поштовий уряд, не маючи належної кількости персоналу, полагоджував нашу пошту з дуже великим спізненням. В загальному треба ствердити, що вироблена в адміністрації певна система висилки журналу виправдалась. Сьогодні наш журнал висиланий летунською поштою доходить до Австралії, Англії, Европи і Полудневої Америки на протязі трьох до чотирьох днів. Вони одержують журнал скорше як в Канаді або навіть у деяких місцевостях у Америці.

Звітуючи у попередній каденції, я підкреслював, що ми знайшли друкарню, яка друкує наш журнал за половину ціни. У серпні минулого року помер власник друкарні, і нам довелось шукати іншу друкарню. Ця справа виявилась складною, бо ми мусіли платити далеко вищу ціну і не одержували на час журнал. При кінці листопада ми перейшли знову до іншої друкарні і платили майже подвійно, як перед тим.

Другою справою, що нас фінансово вдаряє — це піднесення поштових оплат. Також кошт летунських посилок в порівнянні до минулого року подвоївся. А вже заповіли нову підвишку у найближчому часі.

Один доляр, що ми одержували за кожне число як у минулому, а тим більше тепер, не вистачає на покриття основних коштів числа журнала. Коли наші кошти ми могли перекрити, то це завдяки щирим пожертвам на пресовий фонд і відданій праці наших кольпортерів. Прикро мені, що деякі відділи не цікавляться справою журнала і його активно не кольпорують.

Без підвишки ціни на журнал ми не будемо могти покрити видатків.

Праця в адміністрації дещо складна і вимагає 3 до 4 години праці денно. До обов’язків адміністратора належить: відбір щоденної пошти, її полагодження, вписи до картотеки і касових книг; вдержувати контакт із летунською компанією та виготовляти висилкові і митні папери; переписка із компанією для виготовлення нових адресових плит при зміні адрес і для нових читачів; виготовлення адрес для експедиції журнала і переведення висилки.

З початком року праці далеко більше, бо саме тоді приходять майже усі передплати від 500 передплатників, які належить точно вписати до книг і відповісти на листи. Таких листів у звітному часі вийшло 685. Крім цього вийшло 1.200 листів до передплатників і кольпортерів у справі пресового фонду.

Журнал у порівнянні до березня 1979 р. зріс на 538 чисел, незважаючи на втрату двох кольпортерів і 98 передплатників. Сьогодні тираж журналу 3.200 примірників.

Балянс на 30 березня 1981 р.

У звітному часі нам допомогли пожертви на пресовий фонд, який приніс суму 9,511 дол., тоді коли за минулий період ми мали 2,422 доляри. Це один із найкращих показників належної оцінки нашого журнала. Ми повинні докласти всіх зусиль для його безперебійної появи. Велику заслугу у допомозі наших фінансів та поширенні журнала треба завдячувати ідейній і відданій праці кольпортерів. Її відданість подивугідна. Адміністрація журнала складає їм сердечну подяку за їх великий вклад праці для розбудови журнала.

На окрему увагу заслуговуть: проф. Петро Зелений у Бельгії, редактор Юрій Венґльовський у Австралії і Володимир Ґоцький в Англії. Вони є тим додатковим звеном адміністрації. До них висилається літаками один великий пакунок, який розпаковують і заадресовані пакунки і коверти надають на пошту.

Тому звертаюся до Крайового З’їзду з проханням, щоб від Президії Крайового З’їзду висловити їм спеціяльну подяку. Сьогодні хочу виконати свій обов’язок і також подякую двом панам із Філядельфії, які на протязі цілої каденції допомагали адміністрації при пакуванні журналу. Це — Роман Ярош, скарбник нашого Відділу у Філядельфії та Іван Дзівак.

Сьогодні журнал — це цінність і ним усі ми повинні дорожити. Він поглибив працю і ідеї мирянського руху. Він проробив велику роботу для Крайової Управи і мирянського руху та здобув собі добре ім’я серед широких кол нашого мирянства.

Кінчаючи свій звіт, я бажав би ствердити, що найкращою для мене нагородою у цій нелегкій праці були листи від нашого духовенства, передплатників і кольпортерів, що в них вони підкреслюють цінність і важливість нашого журналу та висловлюють свою вдячність за наш труд і працю. Вони не раз пишуть: «Ви працюйте, а ми Вам напевно допоможемо».

Найбільшою приємністю було читати листи від наших передплатників — простих людей, які в надзвичайно щирій формі передають любов до нашої Помісної Церкви та дякують нам за цей гарний журнал і оборону прав нашої Церкви.

Володимир Пушкар 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>