№5 (414) 2009
20-ліття виходу з підпілля УГКЦ
Обкладинка цього числа - це початок 40-літньої катакомбної історії УГКЦ. Не здивуюсь, якщо колись стане відомо, що саме так холоднокровно, потягуючи файку, «вождь народів» розчерком пера намагався знищити цілу Церкву. Однак, що нам відомо так це те, що його співрозмовник згодом звітував «о продєланой работє по разложению униатской церкви». Задня обкладинка номеру, це кінець цієї історії. Нащадки Сталіна і Хрущова вже не мали такої «залізної руки» і їх відповідь на сміливу телеграму голови Комітету захисту УГКЦ Івана Геля - це скоріше агонія, аніж владна відповідь.
Колонка редактора
Тема числа
20-ліття виходу з підпілля УГКЦ – буття між «post» і «proto»
о. Олег Гірник
Становлення відновленої УГКЦ: десять років ХХ ст. – десять років ХХІ ст. Чим наповнені ці періоди життя нашої Церкви у співвіднесенні зі світом та Вселенською Церквою? Що чекає у майбутньому? Спроба прогнозу.
Підпілля Церкви та її свобода. Погляд з діаспори
Рома Гайда, д-р Андрій Сороковський
Якими бачили підпільних греко-католиків їхні співбрати «на поселеннях», якими бачать сьогодні, чого від них вчаться, чого очікують, що критикують? Про це та інше Ви дізнаєтесь зі статті Голови Українського Патріархального Товариства п. Роми Гайди та д-ра Андрія Сороковського.
Неділя Царя Христа
бр. Юліан Монастирський
Спогади про доленосну Літургію в храмі Преображення Господнього, яка відбулась 29 жовтня 1989 року. Слова проповіді, виголошеної у той день нікого не залишать байдужими: «Несіть свої бідні і часом слабенькі серця в цю нашу церкву і в усі церкви на цілій нашій Україні. Несімо їх гідно і наповненими любов’ю. І нехай від цієї хвилі ніколи брат брату не дорікає, що ти не був такий, як я, не дорікаймо один одному, що хтось тримався, а хтось ні. Це все скороминуще. А найважливіше те, що ми нині разом, і ми – в церкві, немов у раю. А в раю так буде, що всі ми будемо разом і не будемо ділитися».
Думка православного щодо греко-католицького підпілля за радянських часів
о. Ярослав Юрченко (УПЦ)
Декілька рефлексій православного священика стосовно його бачення процесу виходу греко-католиків з підпілля, їхньої спільної теперішньої дороги з іншими Церквами.
Необхідно навчитися своєчасно реагувати на різні виклики (інтерв’ю з о. Віталієм Дуткевичем, ЧСВВ)
Тарас Гринчишин
«Василіянин і василіяни» – ієромонах Віталій Дуткевич про себе і свою спільноту часів підпілля та після нього у рамках теми цього номера.
Круглий стіл: «Катакомбна Церква»
Науковці та активісти процесу легалізації УГКЦ діляться спогадами та результатами теоретичних напрацювань. Опубліковані тези доповідей круглого столу завершують рубрику «Тема числа».
Київська Церква
Спадкоємці чи продовжувачі?
Тарас Антошевський
Напередодні святкування 1020-ї річниці хрещення Русі відбувся круглий стіл на тему: «Українське православ’я в пошуках ідентичності». Головним питанням на яке учасники намагалися дати свою відповідь було питання про те, яку з сьогоднішніх українських Церков можна вважати спадкоємицею Володимирового хрещення. Тему продовжує і розвиває автор цієї статті окремо беручи «під лупу» кожну традиційну українську Церкву.
Церква і суспільство
Що будувати: Рідну Хату чи свою хатку скраю?
Мирослав Маринович
«Хто порахував, скільки вигідних контрактів втратила українська економіка через те, що в ній не впроваджено цивілізовані правила гри? Хто порахував суто фінансові втрати від того, що в країні не працює поняття честі, а чийсь хабар легко можна перекрити хабаром більшим?». Мирослав Маринович вдало «переспівує» і, як він сам висловився, «ретранслює» проповідь Блаженнішого Любомир (Гузара).
Після події
Літо: Патріарший сезон (про візит Патріарха Московського в Україну)
Греко-католики, на рівні з іншими, активно обговорюють та оцінюють візит Патріарха Кирила в Україну. З приводу цього візиту Інститут Історії Церкви організував семінар. На сторінках «Патріярхату» пропонуємо думки, що прозвучали в рамках семінару.
Нова Дяко-регентська програма Українського Католицького Університету
Наталія Сиротинська
Авторка розповідає про перший семестр нової Дяко-регентської програми, розробленої Інститутом Літургіки та про зміст цього навчального курсу.
Дискусія
Свою «українськість» УГКЦ зберегла завдяки єдності з Апостольським Престолом
о. Олег Гірник
««Українськість» для УГКЦ мала б бути похідною від бажання зробити Христове Євангеліє максимально доступним і зрозумілим для українського народу», – так автор пригадує і читачам, і своєму опонентові (владиці Євстратієві) місце національного елемента в Церкві.
Друга частина статті є відповіддю на закид д-ра Миколи Крокоша, що в УГКЦ присутній «дух уніатизму». Тут автор тлумачить поняття «унійний дух» та «уніатизм» і, спираючись на історію, доводить, що греко-католики не мали й не могли мати останнього. Навпаки, саме «унійний дух» Київської Церкви ХVI ст. привів її єпископів до Берестейської унії.
Точка зору
Замойський Синод: оновлення чи тупик?
д-р Микола Крокош
«На мою думку, сьогодні потрібна докорінна переоцінка значення Замойського синоду для нашої Церкви. УГКЦ не може йти вперед, не скасувавши його латинізаційних нововведень та рішень. Це бодай частково відновить історичну справедливість і покаже, що УГКЦ не лише на словах, але й на ділі, відновлює свою еклезіальну гідність. З тупика можна вийти, лише повернувшись назад». Такі висновки робить д-р Микола Крокош після детального критичного аналізу Замойського Синоду.
Калейдоскоп
Колись хімбаза, тепер – осередок життя
Світлана Ярошенко
Рубрика «Калейдоскоп», яку продовжує Світлана Ярошенко, запрошує нас у життя прогресивної львівської парафії Пресвятої Богородиці Володарки України, розташованої у районі Знесіння. Авторка подає цілісний огляд життя та історії храму й спільноти від їхнього заснування (ще перед Другою світовою війною) і до сьогодні. Особистість о. Зіновія Хоркавого – душпастиря і «рушія» духовно-культурного поступу парафії; життя, так званих, спільнот у спільноті; секрет «тихої катехизації» – це основні пункти на яких зупиняла свою увагу Світлана Ярошенко у цій статті.
Новини
Церква у світі
Церква в Україні
|
