– Нещодавно, у жовтні, завершив свою роботу Синод Єпископів УГКЦ. Його гостем був, зокрема, Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі архимандрит Сяргей Гаєк. Глава нашої Церкви надав йому право носити панагію і благословляти народ дикирієм і трикирієм. Моє запитання до вас: чи може архимандрит Сяргей реалізувати це право в Білоруській Церкві і чи це благословення з нашого боку є припустимим — з урахуванням того, що Білоруська Греко-Католицька Церква не є Українською?
– Білоруська Греко-Католицька Церква має той самий статус Східної Церкви свого права, що й УГКЦ, і не перебуває в юридичній залежності від УГКЦ. Хоч треба сказати, що впродовж багатьох сторіч єпархії Білорусі та України складали єдину Київську Церкву, і це розуміння єдности не переставало існувати аж до першої половини ХХ століття, коли митрополит Андрей Шептицький призначив владику Миколая Чарнецького візитатором для греко-католиків у Білорусі. Однак радше з політичних, а не історичних умов Рим цього призначення не затвердив, аргументуючи це ситуацією, в якій перебувала тодішня Білорусь. Відповідно до цього владика Миколай міг опікуватися вірними лише на Поліссі, Волині, Холмщині та Підляшші, а в Білорусь був призначений візитатор в особі о. Неманцевича, який мав безпосереднє підпорядкування Конгрегації Східних Церков.
Сучасне церковне законодавство стверджує, що єпархіяльний єпископ може надавати сан тільки підлеглим йому священнослужителям, за винятком усіх інших, однак, згідно з приписами партикулярного права власної Церкви свого права (пор.: кан. 194 Кодексу Канонів Східних Церков). Натомість партикулярне право УГКЦ взагалі не допускає винятків і стверджує, що єпархіяльний єпископ може надавати сан тільки підлеглим йому священно-служителям (пор.: кан. 20). Оскільки Глава нашої Церкви є Правлячим Архиєреєм Львівської Архиєпархії, він може це робити для духовенства цієї Єпархії; однак він, як Глава Церкви, може надати сан, прийнятий у власній патріяршій Церкві, будь-якому священнослужителеві, аби тільки була письмова згода єпархіяльного єпископа, якому священнослужитель підлягає (пор. кан. 89 §3 ККСЦ).
Оскільки Білоруська Церква не має власного єпископа, який міг би це зробити, наш Блаженніший за погодженням із Конгрегацією Східних Церков надав архимандритові Сяргею право носити панагію і благословляти народ двосвічником і трисвічником (дикирієм і трикирієм). При цьому він наголосив, що робить це для добра вірних, які довірені душпастирській опіці о. Сяргея Гаєка. В цій події, яка відбулась під час Синоду нашої Церкви, можна також вбачати прагнення рідної нам Церкви-Сестри до тісної злуки, а також свідчення єдности не лише в доктринальних аспектах, а й у площині однієї літургійної та історичної спадщини.
