Принципи моральности у виборах президента в Америці та Україні
Вава БАЧИНСЬКА
Столиця України в оранжевих кольорах усміхається у радості свого буття. Кожен, хто зміг, вдихнув повітря Майдану Незалежности. Цей дух радости і взаємної поваги-, що панував цими днями на Майдані, і творить моє розуміння виборів ? хай яким символічним воно є.
Протягом одного місяця я стежила за виборами у двох країнах, які мені дорогі, — в Америці та Україні. Обидві держави дуже різняться своєю історією, світовими ролями, традицією урядів, але порівняння напрошуються, адже остаточні переможці тих двох виборів впливатимуть на моє життя, і мені це не байдуже.
Особисто я, як і багато моїх знайомих в Америці, була дуже збентежена і розчарована перемогою президента Буша. Ми вірили, що прийшов час змін і що такої самої думки дотримується більшість американців.
Якщо переглянути українську пресу, складеться враження, що перемога Буша ознаменувала перемогу християнських моральних принципів. Це, зокрема, випливає з того, що Буш своїми протиабортними зверненнями зарекомендував себе великим лицарем, який обстоює моральність, на відміну від його суперника Керрі, якого було представлено як апологета абортів та гомосексуалізму.
Десь загубився той факт, що Буш неправдою добився здійснення свого бажання розпочати війну в Іраку, що призвело до численних жертв. Згубилося десь твердження Керрі, що Америка є мультикультурною і мультирелігійною державою і що це дає право всім у питаннях, які стосуються абортів чи статевих стосунків, приймати те рішення, яке відповідає їхній совісті.
Виглядає так, що протиабортний напрям передвиборчої кампанії Буша мав собі за мету промовити до членів фундаменталістських християнських Церков, зорганізувати їх для масового голосування на «підтримку моральности своєї країни». Цей аргумент, помножений до того ж на патріотичні ( в Америці ми вживаємо слово «патріотизм», а не, Боже борони, «націоналізм» — це слово ми залишаємо для словників інших країн) заклики «боротьби з тероризмом», дав очікуваний ефект.
Якщо пригадати вибори в Америці 2000 року, коли голоси за кандидатів розділилися навпіл, то остаточного переможця визначав Верховний Суд на підставі розгляду дуже загадкових обставин голосування у Флориді. Стрижневу роль відіграв Верховний Суд і у цих виборах в Україні. Ціла країна могла перший раз побачити в ефірі перебіг засідань Верховного Суду, які завершилися вироком, що визнавав недійсним рішення Центральної виборчої комісії та вимагав переголосування другого туру президентських виборів.
Мої розмови із громадянами України на тему виборів протягом останнього року часто завершувалися їхніми словами: «Переможе той, кого нагорі захочуть». Велика кількість людей дивилась на майбутні вибори як на вправу, яку треба перейти, але яка не буде мати реального впливу на їхнє життя.
Десь на шляху до Майдану в листопаді-грудні 2004 року все змінилося. Вибори президента України стали моральним форумом добра і зла (у найбільш фундаментальному значенні). Мені голова йшла обертом, коли я поступово дізнавалася про те, як можна було в Україні примушувати людей голосувати, як можна було знущатися над тими, хто агітує за іншу партію, як і за скільки можна купити голоси чи участь у мітингу, як можна закривати телеканали, наслідком чого стало те, що 80% мешканців України мали змогу вперше почути Віктора Ющенка тільки на теледебатах, тощо. «Не бійтеся», яке пролунало з вуст на спотвореному отрутою обличчі Віктора Ющенка, сприяло розумінню того, що вже час устати з колін. Після другого туру розмов про те, що «переможе той, кого захочуть нагорі», не було, бо люди глибоко пережили ці слова: «Не бійся, встань з колін!».
В Америці поняття моральности стало засобом для приховування багатьох вад і неморальних дій державних посадовців. Його було кинуто у гру задля збільшення числа виборців. Це поняття відіграло значну роль також і у виборах в Україні, де витворився реальний форум моральних вартостей кандидатів — при тому, що як один, так і другий покладалися на Бога. Як результат -? моральність, розбуджена правдою фактів, визнанням гідности особи, правом визначати долю своєї держави чесним голосуванням, запалала оранжевими барвами довкола українських президентських виборів.
Хочеться вірити, що те, яким саме буде продовження цих виборів, визначатиме український народ. У 60-х роках в Америці точилася боротьба за рівні права темношкірих. Вже фактом є те, що віра у непохитність кличу «Ми ще переможемо!», який кинув Мартін Лютер Кінг і за яким крокували й навіть гинули люди, піднесла з колін і надала гідности темношкірим в Америці — гідности, яку вже ніколи не можна було заперечувати.
Вава Бачинська — магістр соціяльної роботи, викладач УКУ за програмою академічних обмінів Фулбрайта (США)
