У рубриці використано матеріяли п. Анізії Петько-Стех (США)
950 років тому (16-25 липня 1054 року) за Папи Лева ІХ і Патріярха Михаїла І Керуларія відбувся розкол Вселенської Церкви на Східну та Західну.
890 років тому (7 липня 1114 року) помер Аліпій – перший, як розповідає літопис, автор розписів та мозаїк у Києві, згодом канонізований.
570 років тому (влітку 1434 року) князь Зиґмунд ліквідував релігійну дискримінацію в Литовській державі (до якої входили і руські землі), підписавши Трокайську хартію, що гарантувала всій знаті однакові права незалежно від віровизнання.
380 років тому в Речі Посполитій розпочалися переслідування Православної Церкви, спричинені смертю Йосафата Кунцевича. У серпні 1624 року Митрополит Йов (Борецький) був змушений шукати захисту у князя Кшиштофа Радзивілла, глави литовських протестантів, та в російського царя Михаїла Романова, якого просив про опіку над своєю Церквою.
375 років тому (у липні 1629 року) обидві Українські Церкви зібрали свої Синоди з метою обговорити можливість об’єднання. Синод Унійної Церкви у Володимирі схвалив ідею об’єднання і запропонував кандидатуру православного Митрополита Київського Петра Могилу на першого Патріярха України та Білорусі. У Києві православні владики на чолі з Митрополитом Йовом (Борецьким) погодилися на участь у спільному об’єднавчому Синоді у Львові, однак більшість, зокрема представники запорозького козацтва, виступили проти. Об’єднання не відбулося.
350 років тому (28 липня 1654 року) відбулися переговори посланців Київського Митрополита Сильвестра (Косіва), який намагався відстояти права своєї Церкви, з російським царем. Цар відіслав делегатів без досягнення жодної домовлености.
200 років тому (15 липня 1804 року) імператор Олександр І поділив Церковну колегію в Санкт-Петербурзі, що керувала справами Католицької Церкви в Росії, на відділи для латинського та східного (унійного) обрядів. Главою останнього призначено Луцького єпископа Стефана Левинського.
190 років тому (9 серпня 1814 року) помер перший Галицький Митрополит Антін (Ангелович) (1806-1814).
120 років тому (20 серпня 1884 року) в Космачі, на Гуцульщині, народився блаженний свщмч. Еміліян Ковч.
90 років тому (14 серпня 1914 року) у м. Городок на Львівщині народився блаженний свщмч. Роман Лиско. Він навчався у Львівській Богословській Академії, 1941 року рукоположений Митрополитом Андреєм (Шептицьким). 9 вересня 1949 року був заарештований НКВД і вкинутий до тюрми на вул. Лонцького у Львові. Помер від тортур 14 жовтня 1949 року.
60 років тому (28 липня 1944 року) греко-католицькі священики Микола Мацюк, Володимир Ридош і Петро Саноцький були замордовані у с. Закосьцєлє (нині на території Польщі) боївкою Армії Крайової під проводом о. Францішка Журавського. Тоді ж разом із парохіянами віддали життя й інші українські священики на Надсянні: 18 липня у с. Кречовичі польська боївка вбила о. Богдана Семківа; 30 серпня бандити замордували пароха с. Радруж отця Василя Гучка разом із дружиною та дочкою. 13 серпня у Варшавському повстанні загинули отці Климентій Керницький та Веніямин Клачинський, ЧСВВ. 18 липня того ж року у Львові від пострілу червоноармійця загинула сестра Тарсикія Мацьків, проголошена згодом блаженною.
40 років тому (22 серпня 1964 року) помер єпископ підпільної УГКЦ блаженний свщмч. Симеон Лукач. Він народився 7 липня 1893 року у с. Старуня на Станіславівщині. Висвячений 1919 року, викладав у Духовній семінарії в Станіславові до квітня 1945 року, коли його таємно (через переслідування) висвятив на єпископа Владика Григорій (Хомишин). 26 жовтня 1949 року був заарештований органами НКВД і засланий на 10 років до Сибіру. Від ув’язнення звільнений 11 лютого 1955 року. Був священиком у підпіллі, організовував нелегальні богослужіння. У липні 1962 року його заарештовано вдруге, помер у в’язниці від туберкульозу легень.
