Торжества з нагоди 60-ої річниці закінчення Другої світової війни на европейському континенті були чи не найпишніші за всю історію таких святкувань. Високі гості з усього світу з’їхалися до Москви як спадкоємниці перемог Червоної армії. За радянських часів традиційно приурочували ці заходи до Дня перемоги над фашистською Німеччиною (9 травня). І цей рік не був винятком.
Гучні фанфари заглушили голос тієї частини суспільства, яка із застереженням ставиться до зміни гітлерівського тоталіризму сталінським. Навіть відмова прибалтійських лідерів приїхати на торжества до Москви не отримала належної оцінки. Проти комуністичного режиму боротьба тривала навіть після 9 травня 1945 року. У цій боротьбі громадяни України були по обидва боки барикад.
Відголоси ворожнечі понад піввікової давности чути досі. Вони часто стають предметом політичних торгів, знову і знову тривожать старі рани.
Християни роблять свій внесок у загоєння ран минулого. Їхня праця у справі примирення розпочинається молитвою. «Поминальне суголосся християн різних Церков і конфесій, які згадують перед Богом імена жертв і визнають співвідповідальність живих, красномовно свідчитиме, що дух миру перебуває в наших серцях», — сказано у Відкритому листі Комісії «Справедливість і Мир» Києво-Галицької митрополії УГКЦ з нагоди Дня пам’яти жертв Другої світової війни.
Особливість цього року в тому, що 8 травня, День пам’яти жертв Другої світової війни, для християн східного обряду припав на Поминальну неділю. У селі Потеличі, що поблизу м. Рава-Руська, Комісія «Справедливість і Мир» УГКЦ організувала молитовну акцію. Вибір місця зумовлений тим, що, окрім мальовничих краєвидів, давньої історії цього в минулому містечка з маґдебурзьким правом, тут знаходяться три групи військових поховань часів Другої світової війни: німецькі солдати, воїни Радянської армії та борці за волю України. На кожному з них було проведено спільні поминальні молитви за участю духовенства РКЦ із Німеччини та України, УГКЦ, УПЦ-КП, УПЦ (МП) й УАПЦ.
На німецькому кладовищі молитву здійснили в латинському обряді два римо-католицькі єпископи – Його Преосвященство Райнхард Маркс, єпископ Трієру, Голова комісії «Справедливість і Мир» Єпископської конференції Німеччини, та Його Преосвященство Мар’ян Бучек, єпископ-помічник Львівський. По закінченні молитви владика Маркс виголосив промову, у якій, зокрема, сказав: «Німецькі солдати лежать тут не у славі. Вони принес-ли багато горя і руйнувань на ці землі. Однак перед смертю всі люди рівні. Кожен відповідатиме перед Богом. Ми ж зараз згадуємо їх не тільки як частину злочинної системи націонал-соціялізму, якою вони, без сумніву, були, а насамперед як жертв цієї системи. Ми молимося за те, щоби не повторювати помилок. Ми підемо мирним шляхом. Наше завдання полягає в тому, щоб стати інструментом миру».
Біля поховань радянських воїнів та борців за волю України поминальні молитви пройшли у візантійському обряді. Біля першого панахиду очолив Його Високопреосвященство Феодосій Пецина, архиєпископ Дрогобицький і Самбірський (УПЦ-КП), біля другого – Його Преосвященство Михаїл Колтун, єпископ Сокальський (УГКЦ). У промові владика Колтун наголосив: «Наше завдання – цінувати мир. Український народ із його багатовіковою славною історією повинен жити в мирі. У цьому повинен полягати сенс життя».
Завершилася акція Круглим столом в Українському Католицькому Університеті на тему «Друга світова війна: Пам’ять. Відповідальність. Примирення». До його організації долучився культурологічний часопис «Ї». У Круглому столі взяли участь духовенство, релігієзнавці, історики, правники, політологи, культурологи, журналісти. Його учасники дійшли висновку, що у справі примирення зроблено тільки перші, однак дуже важливі, кроки. Далі українське суспільство чекає копітка праця.
Григорій Селещук, виконавчий секретар Комісії «Справедливість і Мир» Києво-Галицької митрополії УГКЦ
Григорій СЕЛЕЩУК