Звернення до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх людей доброї волі щодо проголошення завершального етапу будівництва Патріяршого собору Воскресіння Христового у Києві.
Увійду в дім Твій і поклонюся храмові святому Твоєму в страсі перед Тобою
(Божественна Літургія святого Івана Золотоустого)
Дорогі у Христі брати і сестри!
27 жовтня 2002 року в м. Києві було освячено наріжний камінь Патріяршого собору Воскресіння Христового Української Греко-Католицької Церкви. Від того моменту розпочався процес зведення храму і резиденції, які творитимуть Патріярший центр Української Греко-Католицької Церкви у столиці України.
Сьогодні, як засвідчують фахівці, вже виконано 2/3 від усього об’єму робіт будівництва храму. Так, зокрема, за ці роки зведено стіни, встановлено п’ять куполів, освячено їхні хрести. Також встановлено на своєму місці хрест центрального купола. Крім цього, було вибудовано цокольний (нульовий) поверх майбутньої патріяршої резиденції з усіма необхідними комунікаціями. У ці дні ведуться роботи з монтування металевого каркасу центрального склепіння храму.
Будівельна організація якісно і сумлінно виконує весь комплекс робіт. У цьому переконуються численні гості, які прибувають з усіх кінців світу, щоб відвідати будову, яка є видимим символом єдности нашої Церкви. Ми розуміємо, що це здобуто завдяки щедрим пожертвам і безнастанним молитвам вірних УГКЦ в Україні та за її межами. За це бажаємо зложити сердечну подяку.
Дорогі брати і сестри! Будівництво храмів не є виключно земною, матеріяльною справою чи певного роду підприємництвом для виключно людської користи. Це правда, що храм – витвір людських рук, але зводять його на Божу славу і на духовне добро Божого люду. Тому без Божої допомоги та нашої молитви він нездійсненний, „бо всяке добре давання і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від Тебе, Отця світла» (Літургія святого Івана Золотоустого).
Хочу звернути Вашу ласкаву увагу на те, що будівництво Патріяршого центру Української Греко-Католицької Церкви в Києві – це соборна справа всієї спільноти вірних нашої Церкви, оскільки він будується виключно за їхні пожертви, і ми свідомо не приймаємо пожертв від державних структур чи партій. Без сумніву, це викликає здивування, що увесь тягар фінансової відповідальности ми поклали на самих себе. Але пояснення цього просте: ми бажаємо зберегти нашу Церкву цілковито вільною від будь-яких зобов’язань, які в критичні моменти могли б зробити її не вірною своєму покликанню.
Богу дякувати – будівельні роботи продовжуються. І ось ми вступили у завершальну стадію будівництва, яке без Божого благословення та Вашої посильної участи не зможемо здійснити. Тому прохаю Вас не переставати молитися і складати свої пожертви. І так довершимо це богоугодне діло.
Запевняю, що кожного тижня одну Божественну Літургію я посвячую у наміренні жертводавців та всіх, хто вболіває за нашу спільну справу. Це скромний початок тих молитов, які повсякчасно будуть підноситися до Бога у храмі Христового Воскресіння у наміренні всіх „доброчинців святого храму цього» (Літургія святого Івана Золотоустого) і за всю нашу Церкву, коли собор буде освячений та відкритий для людей.
+ ЛЮБОМИР
З радістю і вдячністю повідомляємо, що пані Софія Шашкевич родом з міста Турки в пам’ять сестри Іванни-Ольги Шашкевич зложила 10 тисяч американських долярів як пожертву на закінчення будови собору Воскресіння Господнього у Києві. Нехай Всевишній Господь благословить щедру пожертву та обдарує пані Софію кріпким здоров’ям і успіхами в житті.
