Патріярхат Новини | Архів | Бібліотека | Передплата | Редакція
 / Головна / Архів / Кардинал Каспер: «Досить нам бути посередниками»:
Зміст числа № 6 (391) 2005
 Журнал за 2008 рік
 •  №6 (409) 2008
 •  №5 (408) 2008
 •  №4 (407) 2008
 •  №3 (406) 2008
 •  №2 (405) 2008
 •  №1 (404) 2008
 Архів журналу за 2007 рік
 •  №6 (403) 2007
 •  №5 (402) 2007
 •  № 4 (401) 2007
 •  № 3 (400) 2007
 •  № 2 (399) 2007
 •  № 1 (398) 2007
 Архів журналу за 2006 рік
 •  № 6 (397) 2006
 •  № 5 (396) 2006
 •  № 4 (395) 2006
 •  №3 (394) 2006
 •  №2 (393) 2006
 •  №1 (392) 2006
 Архів журналу за 2005 рік
 •  №6 (391) 2005
 •  №5 (390) 2005
 •  №4 (389) 2005
 •  №3 (388) 2005
 •  № 2 (387) 2005
 •  № 1 (386) 2005
 Архів журналу за 2004 рік
 •  № 6 (385) 2004
 •  № 5 (384) 2004
 •  № 4 (383) 2004


Видавництво Свічадо

Кардинал Каспер: «Досить нам бути посередниками»

Леся КРИП’ЯКЕВИЧ


Член Академічної «Обнови», учасниця VI Ґнєзненського з’їзду на тему: «Европа діялогу. Бути християнином у плюралістичній Европі», що відбувся в польському містечку Ґнєзно 16-18 вересня, ділиться своїми враженнями.

Місто Ґнєзно вважають серцем Польщі. Тут, у найстаршій столиці країни, знаходяться мощі св. Войцєха, хрестителя Польщі. Дух конференції, її тематика підштовхують до думки, що на якийсь час Ґнєзно стало серцем цілої Европи.

VI з’їзд у Ґнєзно, на відміну від попереднього, був організований як екуменічно-мирянське згромадження. Учасники з’їзду роздумували та дискутували над проблематикою, пов’язаною з тим, як мають християни провадити діялог з іншими релігіями і Церквами, з культурою в сучасній Европі. Ця зустріч стала «лабораторією обміну думками» між християнами европейського Сходу і Заходу про духовний зміст майбутньої Европи. Згідно з думкою Папи Венедикта ХVІ, «діялог є процесом відкриття ближньому тóго, що сам пізнав у вірі». Учасниками з’їзду були близько 800 переважно молодих людей, і серед них — релігійні та громадські лідери, викладачі університетів, експерти, засновники рухів, спільнот і християнських згромаджень.

Через плюралістичність Европи з’їзд мав характер екуменічний, міжнародний та багатокультурний. У спільній молитві мусульман, християн та юдеїв він став для багатьох «школою діялогу», що діяла в ім’я спільних універсальних вартостей.

Цей з’їзд готували майже два роки. Він відбувся на дуже високому рівні завдяки праці численного оргкомітету, який організував участь у цьому зібранні найвідоміших европейських фундацій, високе представництво доповідачів, дискутантів та модераторів, блискучий синхронний переклад, а також завдяки сучасним технічним засобам нового Конгресового центру. Серед делегатів були: кардинал Вальтер Каспер — голова Папської Ради у справах єдности християн, кардинал Йозеф Ґлемп — примас і голова Єпископської Конференції Польщі, єпископ Йозеф Гомаєр — голова Єпископської Європейської Комісії (Гільдесгайм, Німеччина), д-р Вольфганг Губер — голова Ради Євангельських Церков, Гельмут Коль — колишній канцлер Федеративної Республіки Німеччини (1982-1998), Тадеуш Мазовєцький — колишній прем’єр Польщі, Ганна Сухоцька — амбасадор Польщі в Апостольській Столиці, Мирослав Маринович — перший віце-ректор Українського Католицького Університету (Львів), Шевах Вайс — голова Світової Ради Інституту «Яд Вашем». Делегацію з України в кількості 19 осіб становила група молоді Товариства українських студентів-католиків «Обнова» та три представники Академічної «Обнови» на чолі з п. Юрієм Підлісним.

Програма з’їзду була дуже насиченою, і протягом трьох днів було багато цікавих моментів. А особливо запам’яталась одна дискусія, яку розпочав єпископ Єремія з Вроцлава. У своєму виступі він виразно натякнув, що Европа сьогодні дихає одною легенею, оскільки та друга — відкинута Російська Православна Церква. Підбадьорений цим виступом другий дискутант — Ієронім Алфєєв, єпископ РПЦ з осідком у Відні — у досить різкій формі заявив, що про партнерство між Римом і Москвою можна буде говорити тільки після розв’язання проблеми прозелітизму греко-католиків в Україні. У відповідь на це кардинал Каспер спокійно і твердо відповів (подаю з пам’яти): «Унійні Церкви мають право на існування. УГКЦ простягнула вам руку для діялогу. Я не можу за них говорити. Досить нам бути посередниками. Сталін несправедливо ліквідував цю Церкву в 1946 році. Одна історична несправедливість не може виправдовувати другу. Це є Церква sui juris. Київ не є територією Патріярха Москви. Не підозрюйте їх і не обмежуйте їхніх прав. Іван Павло ІІ був даром Святого Духа. Він дав їм це право. Сідайте і говоріть з ними».

Наші щирі бурхливі оплески підтримав півтисячний зал. Через ряди крісел простягали нам руки греко-католики Білорусії, «Діти о. Олександра Меня» з Москви, друзі з Австрії, Німеччини, Голландії. Так здійснювалося гасло цього зібрання: «Не біймося діялогу!»

З’їзд завершувався спільною молитвою юдеїв, християн і мусульман з апокаліптичним театралізованим дійством на площі Старого Міста, яка зміцнила нас у переконанні, що саме сила діялогу — а не монолог сили — є єдиним інструментом нової євангелізації.



Коментувати:

Автор

E-mail

Коментар

20 + 7 =    

 

 

© Патріярхат, 2004-2008.

Використання матеріалів «Патріярхату» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на «Патріярхат».


  Український рейтинг TOP.TOPUA.NET (від 10.04.2008)

«ПАТРІЯРХАТ»
Україна, Львів 79044
«ПАТРІЯРХАТ», п/с 8881,
тел./факс: (+38 032) 299 56 40
e-mail: patriyarkhat[at]gmail.com