Священича формація у полі уваги Синоду Єпископів УГКЦ
о. Ігор ЯЦІВ
У День незалежности України у Львові розпочав свою роботу Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, очолений Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром (Гузаром). Його праця тривала до 31 серпня, і в ній взяли участь 36 владик УГКЦ з України та з-за кордону. Йшлося про різні питання, пов’язані з формацією священиків.
Уперше тут був новий єпископ — Преосвященний владика Микола (Сімкайло), єпарх Коломийсько-Чернівецький, а владика Володимир (Війтишин) взяв участь у Синоді в новому статусі — як єпарх Івано-Франківський.
Синод розпочався з урочистого богослуження в архикатедральному соборі св. Юра. Після обіду владики переїхали до нового, щойно завершеного реколекційного дому в Брюховичах, передмісті Львова, де соборно здійснили його освячення та відкриття (саме тут і відбувалися всі робочі засідання). Наступного дня владики, згідно зі звичаєм, спільно провели молебень до Святого Духа і просили про необхідні дари і Божий промисел для всіх своїх рішень.
Під час робочих засідань передусім було проаналізовано стан виконання рішень минулорічного Синоду, що відбувся 5-12 жовтня у Києві. Про загальний стан Церкви звітував Блаженніший Любомир. Зі звітами синодальних комісій виступили відповідно владики: катехитичної — Петро (Стасюк), екуменічної — Василь (Лостен), у справах мирян — Павло (Хомницький), беатифікації й канонізації — Михаїл (Гринчишин), подружжя й сім’ї — Юліян (Вороновський), пасторально-місійної — Степан (Меньок), літургійної — Лаврентій (Гуцуляк), соціяльної комунікації — Юліян (Ґбур), суспільної справедливости та екології — Петро (Крик), молодіжної — Іриней (Білик), емігрантів та моряків цивільного флоту — Гліб (Лончина).
З огляду на актуальність теми формування, виховання та життя священиків, владики присвятили дискусіям щодо неї значну частину синодальних засідань. Як повідомив для прес-секретаріату Глави УГКЦ Преосвященний владика Лаврентій (Гуцуляк) — голова Синодальної літургійної комісії, єпарх Едмонтонський, члени Синоду передусім висловили своє вдячне визнання священикам УГКЦ за їхню жертовність у важких умовах життя, їхню відданість Богові та Церкві, старанність у виконанні своїх душпастирських обов’язків. Владики наголошували, що праця священиків є дуже важливою і рівень її виконання зазвичай відповідає рівневі духовности вірних.
Під час дискусій владики звертали свою увагу на різні етапи життя священика: формування і плекання покликання, освіту, формацію, життя душпастиря на парохії тощо. Зокрема, вони назвали такі позитиви у системі священичої формації (сучасної та в минулому): добрий приклад духовних провідників, форматорів; мобілізація сил проти переслідувань під час перебування Церкви в підпіллі; високий рівень навчання літургіки і літургійного співу; солідна інтелектуальна (академічна) формація; ґрунтовна духовна формація; позитивна динаміка вдосконалення семінарійної формації, особливо в останні роки; навики праці з молоддю та дітьми; уміння катехизувати дорослих; сумлінне ставлення до проповідництва; монастирська формація; позитивна роль доброї дружини священика; зразкова витривалість священиків старшого віку; підготовленість і добрий вишкіл викладачів; можливість частої сповіді та вибору сповідника тощо.
Члени Синоду Єпископів УГКЦ вказали й на такі негативи у системі священичої формації, як брак досвіду східного літургійного життя, спільнотного життя, недостатня обізнаність із літургійним східним богослов’ям, брак пасторальної формації; надлишок академічности і брак людяности; брак духу місійности; небажання щоденного служіння Божественної Літургії; відкликання до військової служби під час студій у семінарії; брак знання мови, літератури тощо. За словами владики Лаврентія, дискусія на тему священства на цьогорічному Синоді не завершилась, а тільки розпочинається.
Блаженніший Любомир, Предстоятель УГКЦ, провів прес-конференцію в Митрополичих палатах Святоюрської гори, де розповів журналістам про хід і висліди Синоду. Крім того, він зазначив, що розглядалось питання про дві річниці, які надходять. По-перше, 2007 року мине сто років від часу проведення так званого Велеградського унійного з’їзду. «Люди далекого зору, такі як Митрополит Шептицький, вже в тих часах дуже гостро відчували ненормальність поділу між християнами і тому для пошуку шляхів виходу з цієї ситуації скликали в 1907 році Велеградський унійний з’їзд. До 1937 року, тобто до початку Другої світової війни, таких з’їздів відбулося сім. Це було направду щось дуже нове», — сказав Предстоятель УГКЦ. Інша дата, яку владики вирішили відзначити, — це 60-та річниця насильної ліквідації УГКЦ на Львівському псевдособорі 1946 року. «Ми хочемо її відзначати не для того, щоб плакати над собою чи комусь робити закиди, але хочемо згадати цю трагічну дату, щоб загострити увагу суспільства на потребі постійної праці для досягнення об’єднання християн», — пояснив Блаженніший Любомир.
На світлині: Члени Синоду Єпископів УГКЦ взяли участь у благословенні й освяченні нового приміщення семінарії Святого Духа Львівської архиєпархії та приміщення філософсько-богословського факультету УКУ.
о. Ігор ЯЦІВ