У лютому в УГКЦ відбулися чотири хіротонії та дві інтронізації. 11 лютого 2006 року у Вінніпегу (Канада) – введення на престол Вінніпезької митрополії та архиєпархії владики Лаврентія (Гуцуляка); 15 лютого в Архикатедральному соборі святого Юра у Львові – єпископська хіротонія владики Богдана (Дзюраха); 20 лютого у Стемфорді (США) – введення на престол Стемфордської єпархії владики Павла Патрикія (Хомницького); 21 лютого у Філадельфії (США) – єпископська хіротонія владики Івана (Бура); 26 лютого у Прудентополісі (Бразилія) – єпископські хіротонії владик Діонісія (Ляховича) та Мирона (Мазура).
Папська Рада для душпастирської праці серед мігрантів і тих, хто в дорозі, призначила владику Василя Івасюка, екзарха Одесько-Кримського УГКЦ, єпископським промотором морського апостоляту в Україні. Завдання промотора – сприяти розвитку, заохоченню й координації морського апостоляту в Україні та залучати інших українських душпастирів до цього специфічного духовного служіння.
УГКЦ готується до великого Синоду Церкви у вересні 2006 року. До його підготовки владики хочуть залучити мирян. Глава УГКЦ пояснив, що, згідно з традицією, в роботі Синоду беруть участь тільки єпископи. Але, за словами Блаженнішого Любомира, іноді буває так, що вірні не відчувають важливости Синоду як події в житті Церкви. «Хочемо це змінити і внести в роботу Синоду щось нове. Ми хотіли б щонайменше під час підготовки Синоду дати відчути всім членам Церкви, що, якщо вони бажають, то можуть взяти участь у цьому процесі», — сказав Предстоятель УГКЦ.
Напередодні свого 420-річчя Львівське крайове ставропігійне братство святого апостола Андрія Первозваного (УАПЦ) провело звітно-виборну конференцію, на якій було обрано новим головою Братства Тараса Дмитрика. Він є членом Братства з 1990 року. Випускник Львівського національного університету ім. Івана Франка та Колегії Патріярха Мстислава у Харкові. Закінчив 2004 року богословський факультет Страсбурзького університету у Франції. 1999 року був членом делегації Львівського Братства до Вселенської Патріярхії, яку приймав Патріярх Варфоломій I. 2004 року Тарас Дмитрик мав авдієнцію у Папи Івана Павла II.
Міжконфесійну церкву святого Миколая планують збудувати у центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького. За ініціятивою місцевих мешканців на вуличному тротуарі вже встановлено капличку-вагончик. Місце під побудову майбутньої церковці освятили 19 грудня. Спільне богослужіння на теренах майбутнього храму відправили священики Церков київської традиції – УПЦ–КП, УАПЦ і УГКЦ.
7 січня 2006 року Патріярх Любомир відслужив першу свою Різдвяну літургію в Києві , у храмі св. Василія Великого, яким опікуються отці-василіяни. А на Йорданські свята Глава УГКЦ відправив першу літургію в стінах Патріяршого собору в Києві, в його підвальній частині. Там тепер відбуваються недільні богослужіння, бо каплиця згоріла в листопаді 2005 року.
21 січня 2005 р. в Тернополі на 81-му році життя упокоївся митрополит Тернопільський і Бучацький УПЦ–КП Василій (Бондарчук) , один з тих, хто очолив рух за відродження української православної автокефалії в кінці 80-х — на початку 90-х років ХХ ст.
28 січня 2006 року архиєпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко відзначив свій 50-літній ювілей. Напередодні він побував у Львові, де взяв участь у святкуванні 420-річчя Львівського ставропігійного братства, презентував свою нову книгу, до якої входить його творчий доробок за останні роки.
Освячену восьму копію Плащаниці з благословення Папи Римського Венедикта ХVI передали на постійне зберігання в Україну. Спеціяльно створене міжконфесійне товариство, яке нею опікується, планує здійснити прощу копії Плащаниці різними містами України. Вона вже побувала в Івано-Франківську, Трускавці, Дрогобичі. Заплановане перебування святині в київському соборі св. Софії викликало протести деяких мирянських організацій УПЦ (МП). Тому товариство відмовилось її туди перевозити, щоб не провокувати міжконфесійне загострення.
Церква, суспільство, держава
Віктор Ющенко ініціює проєкт відновлення Національного заповідника «Софія Київська». Проєкт комплексного збереження, відновлення та відбудови Національного заповідника містить три складники: відновлення та реставрацію Софійського собору, відбудову та відновлення будинку митрополита і брами Заборовського, регенерацію прилеглої території. Віктор Ющенко заявив, що збереження і відбудова заповідника «Софія Київська» є завданням гуманітарної політики нинішньої влади. Президент України закликав вітчизняний бізнес приєднатися до процесу відродження національної святині.
Питання щодо впровадження до шкільного курсу навчального предмета «Християнська етика» та подальшого співробітництва у сфері захисту суспільної моралі й духовности були в центрі уваги наради керівників та уповноважених християнських Церков України. За результатами обговорення цих питань учасники наради ухвалили низку звернень – зокрема, до Президента України Віктора Ющенка щодо впровадження до шкільного курсу навчального предмета «Християнська етика», до Верховної Ради України з приводу внесення до парламенту законопроєкту «Про внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України» (щодо права релігійних організацій на постійне користування землею) та з приводу розгляду законопроєкту «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (щодо статусу юридичних осіб).
Указом Президента України Віктора Ющенка музеєві, заснованому в 1905 році митрополитом Андреєм Шептицьким, присвоєно його ім'я та надано статус національного. Така висока відзнака держави була приурочена до 100-ліття музею, яке відзначали 11-13 грудня 2005 року. Засновуючи цю установу, митрополит Андрей прагнув зберегти культурно-мистецькі надбання українського народу: ікони, книги, вишивки, картини тощо. Сьогодні тут зберігається одна з найбільших у світі колекцій ікон з різних періодів і різних традицій.
Глави християнських Церков та конфесій України, відгукнувшись на заклик Президента України, 27 грудня 2005 року оприлюднили Звернення до дітей, батьків, учителів, політичних і громадських діячів та всіх людей доброї волі в Україні про проголошення 2006 року Роком захисту духовного світу дитини. «Діти — найцінніший скарб, що його Господь дарує та довіряє батькам, Церкві й народові... Разом з тим, діти — найбільш незахищена частина нашого суспільства. Трагічною дійсністю є загибель мільйонів ненароджених дітей внаслідок гріха дітовбивства (абортів). А народжені діти приходять у світ, де мають місце байдужість, насильство, користолюбство і бездуховність та бракує сердечности, людяности і сімейної теплоти. Тому ми, християнські Церкви, свідомі своєї відповідальности перед Богом за наших дітей, підтримуючи державну ініціятиву проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини, проголошуємо його Роком захисту духовного світу дитини», — сказано в документі.
У греко-католиків Ялти хочуть забрати землю під храм. Впродовж 12 років громада вірних Української Греко-Католицької Церкви у м. Ялта (Автономна Республіка Крим) домагалася виділення землі під будівництво храму. 22 травня 2005 року, після позитивного рішення Ялтинської міської ради, було освячено землю, на якій незабаром постане храм Божий. Однак радість громади не була довготривалою, оскільки незабаром у засобах масової інформації Криму було оприлюднено відкритий лист мешканців Ялти, які висловлювалися «проти виділення земельної ділянки і будівництва греко-католицьких (уніятських) культових споруд на території Великої Ялти». До Ялтинського міського суду було подано позовну заяву подібного змісту з вимогою визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради. 14 грудня 2005 року відбулося слухання в першій інстанції, внаслідок чого було прийнято рішення про відмову в позові Мельникову О. П. Як стало відомо, на цей вердикт суду позивач готує апеляцію, тому про завершення цієї справи говорити ще зарано.
Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ Мілан Шашік відправив Різдвяні богослужіння на морозі в парохіях у Великих Лазах Ужгородського району та в Бенедиківцях Мукачівського району. Це сталося через те, що представники УПЦ (МП) в цих селах не бажають пустити греко-католиків для почергових богослужінь у храмах, які колись їм належали. Владика Мілан розповів, що, наприклад, у Бенедиківцях на території селищної ради є сім церков. З них п'ять побудовані греко-католиками, дві – православними, але тепер усі храми перебувають у користуванні УПЦ (МП). Там зареєстровано три греко-католицькі громади, однак у жодній з церков вони не можуть відправляти богослужіння. Минулого року буря зняла дах на тій церкві, де, згідно зі судовим рішенням, мали б відбуватися почергові відправи. На храмі залишилися лишень дві бані з хрестами, встановленими колись греко-католиками. «Господь дає знак з неба, що вже не може дивитися на ту кривду: вже 15 років греко-католики змушені в тому селі молитися на морозі, — каже єпископ Мілан Шашік. – Наші вірники збирали кошти на ремонт, ходили й по селах Галичини. Вдалося церкву знову накрити, але нас туди не допускають».
Понад 10 духовних осіб беруть участь у виборах до українського парламенту та місцевих рад різних рівнів . Митрополит Одеський УПЦ (МП) Агафангел очолив список Партії регіонів до Одеської облради, а о. Димитрій Сидір з УПЦ (МП), відомий лідер русинського руху, очолив список блоку прогресивної соціялістки Н. Вітренко до закарпатської облради. Деякі протестантські пастирі балотуються до Верховної Ради і місцевих рад. Також відомо, що кілька єпископів УПЦ–КП мали намір увійти у виборчі списки до місцевих рад. Патріярх Любомир окремим зверненням заборонив духовним особам УГКЦ брати активну участь у виборах, у т. ч. висуватися кандидатами в депутати.
«Перенесення осідку Глави Української Греко-Католицької Церкви до столиці України сприятиме міжконфесійному діялогові». Так сказав Патріярх Любомир на прес-конференції в Києві на тему: «Єдність людей та віри» 19 грудня 2005 року. На цій конференції було представлено погляд УГКЦ на проблему міжконфесійних відносин в Україні та окреслено шлях до об'єднання.
Патріярх констатував, що до сьогоднішнього дня всі спроби на шляху досягнення єдности між українськими Церквами були невдалими. З огляду на тривання міжконфесійного поділу виникає питання про те, чи можливе таке об'єднання взагалі. Глава УГКЦ не втомлюється повторювати, що надія на порозуміння та зближення втілиться в життя тоді, коли всі ми навчимося бачити у ближньому таку саму людину, як і ми, і будемо готові приймати його таким, яким він є.
Таким має бути перший крок. Лише після цього можна організовувати конференції, наради тощо, на яких шукати конкретні шляхи до єдности. «Нам бракує візії можливого об'єднання. Як ми його собі сьогодні уявляємо? Або всі греко-католики приєднуються до Православної Церкви і стають православними, або всі православні приєднуються до Греко-Католицької Церкви і стають греко-католиками? Але це не єдиний варіянт. Є інші можливості. Ми лише почали робити перші кроки, які можуть привести до такої розв'язки, де жодна з Церков нічого, що в неї є доброго, не втратила б, однак усі ми перебували б у повному сопричасті. Так, як цього хоче Ісус Христос», — сказав Глава УГКЦ.
«Україна здавна була рідним домом для представників багатьох національностей, — стверджується в посланні Президента України до парламенту за результатами 2005 року . — На нашій землі мирно співіснували послідовники різних релігійних традицій. І сьогодні Україна є однією з небагатьох пострадянських держав, у якій зберігається міжнаціональний мир. Це одне з найбільших наших надбань, і ми повинні ним дорожити. Наш обов'язок – подальше утвердження міжнаціональної злагоди, запобігання виникненню конфліктів на національному чи релігійному ґрунті». Віктор Ющенко не оминув, як він висловився, «найбільш чутливу для суспільства проблему релігійної сфери – неприродне роз ' єднання православних Церков України. Незаперечною є необхідність подолання існуючих між найбільшими православними юрисдикціями протиріч та утвердження єдиної помісної соборної первоапостольної православної Церкви. Безумовно, її становлення розглядається в загальному контексті розвитку та утвердження національної ідентичности українців. Зважаючи на стратегічне значення цього питання, держава вправі його активно порушувати та, не втручаючись у внутрішні церковні справи, сприяти його розв'язанню», — сказано в посланні Президента.
