Блаженний Патріярх Йосиф, якому о. Іван Хома (а пізніше Кир Іван) вірно служив, називав його жартівливо «Владико Святий». Можливо, ці слова найкраще схоплюють сутність цієї скромної боголюбивої людини, ціле життя якої було віддане служінню своїй Церкві та її Патріярхові. Його ставлення до Блаженнішого Йосифа було справді зворушливим. «Я служу Ісповідникові віри, — сказав він мені одного разу, — і в цьому вбачаю головне завдання мого життя». Його беззастережна любов і пошана до Блаженнішого, які не закінчилася смертю Патріярха Йосифа, стали майже легендарними. Він був вірним слугою Слуги Божого Йосифа, а після його відходу у вічність вповні віддався його прославі, став його біографом, пишучи обширно про діла і страждання великого Ісповідника віри наших днів.
Своїм темпераментом і ставленням до життя Кир Іван був ідеальним архіваріусом. Він зібрав сотні, а то й тисячі різних документів стосовно життя Блаженнішого Йосифа. У великій і, на жаль, не дуже добре впорядкованій бібліотеці УКУ в Римі, як і в архівах університету у Св. Софії, він завжди міг знайти те, що було потрібно. Свого часу він дуже прислужився славному американському історикові Ярославу Пелікану, коли той прилетів до Риму, щоб попрацювати над біографією Патріярха Йосифа. Це була надзвичайно цікава зустріч. Професор Пелікан не володіє розмовною українською, хоч по-українськи читає, а Кир Іван не знав англійської. Я мав служити перекладачем. Але при першій же зустрічі виявилося, що моя послуга була цілком зайва. Вони відразу порозумілися між собою, бо дуже добре знали предмет розмови – життя і творчість Патріярха Йосифа. Кир Іван Хома говорив українською, а проф. Пелікан – словацькою (він американець словацького походження), і ніколи не було між ними жодного непорозуміння. Проф. Пелікан був захоплений Кир Іваном, особливо його пієтетом до особи Патріярха.
У моїй пам’яті Кир Іван залишився як добра, лагідна, праведна людина, глибокої віри і непохитної надії. Він і о. Петро Стасюк були тими вірними слугами Патріярха Йосифа, котрі в важкі часи остполітік Ватикану непохитно стояли з ним за кращу долю Української Католицької Церкви. Кир Іван дуже цінував патріярхальний рух, із провідними членами якого він часто зустрічався. Можливо, найкращим його співпрацівником із мирянських кіл була нині покійна Рома Навроцька, голова Товариства Святої Софії в США. Їх єднала любов до Патріярха Йосифа, якому вони вірно служили від часу його приїзду на захід у 1963 році.
