На своєму засіданні 9 лютого Постійний Синод УПЦ (МП) прийняв рішення відновити діялог з УАПЦ. Для цього Синод дещо змінив склад відповідної комісії, утвореної 22 листопада 1995 року, і доручив митрополитові Дніпропетровському і Павлоградському Іринею (Середньому), як голові комісії, поновити роботу цього синодального підвідділу. Митрополити УАПЦ Мефодій (Кудряков) і Андрій (Амбрамчук) позитивно відгукнулися про таку ініціятиву владик УПЦ (МП).
Натомість Львівське крайове ставропігійне братство св. Апостола Андрія Первозваного УАПЦ „здивоване відновленням діяльности синодальної комісії УПЦ (МП) для переговорів з УАПЦ і заявляє про свою незмінну позицію, що будь-які перемовини з іншими Православними чи інославними Церквами можуть відбуватися згідно з рішенням Помісного Собору 2000 року, у порозумінні з Церквою-Матір'ю – Вселенським Константинопольським Патріярхом за посередництва Митрополита Константина (Багана)”. Скептично до такого рішення Синоду УПЦ (МП) поставився й архиєпископ Ігор (Ісіченко). Він сподівається, що воно “ свідчить не про бажання використати передвиборчу кон'юнктуру та крах перемовин групи митрополита Мефодія (Кудрякова) з УПЦ-КП, а про визнання УАПЦ рівноправним партнером у пошукові виходу з ситуації розколу та реальне бажання формувати атмосферу християнської солідарности, без котрої будь-які заяви про переговори залишаться порожнім звуком. На жаль, події десятирічної давнини, осені 1995 р., до яких апелює Синод УПЦ (МП), були пов'язані зі спробою розколу УАПЦ та УПЦ-КП під прикриттям ідеї «об'єднання Церков» у єдину «УАПЦ-КП» задля запобігання виборові митрополита Філарета (Денисенка) на патріярший престіл”.
У середовищі УПЦ (МП) також не всі однозначно ставляться до такої ініціятиви своїх владик. Багато хто вважає, що з “розкольниками” слід не дискутувати, а чекати, коли вони покаються і повернуться до Московської Патріярхії.
Архиєпископ Львівський УГКЦ владика Ігор (Возьняк) видав розпорядження щодо збереження пам'яток сакрального мистецтва. У розпорядженні наголошується на необхідності передати у сакральну комісію поверхневі плани храму, дзвіниці, копії документів на власність чи користування сакральними спорудами і прилеглі території, оформлені державними органами влади. Церковне керівництво зобов'язує взяти під особливий контроль стан укладання охоронних договорів між відповідними органами охорони культурної спадщини та релігійними організаціями і громадами. Особливу увагу слід звернути на протипожежну безпеку дерев'яних сакральних споруд (церков, дзвіниць, каплиць). В усіх церквах мають бути ліквідовані освітлення іконостасу лампочками-гірляндами. Залишити треба лише лампади „вічного світла” над царськими воротами. Усі замовники архітектурних проєктів, реставрації, розпису, виготовлення іконостасів зобов'язані звертатись до комісії сакрального мистецтва. Остання разом із синкелом та економом має здійснювати контроль за виконанням цього розпорядження та надавати професійну допомогу громадам.
Папа Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про призначення отця Ярослава Приріза , єромонаха Чину Отців Редемптористів (ЧНІ), протосинкела Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицьким.
Союз православних братств (СПБ) готовий „у судовому порядку домагатися повернення колишніх православних храмів, що у даний момент займають греко-католики”. За словами голови СПБ Валентина Лукіяника, греко-католики займають у Києві два православні храми – Свято-Миколаївський на Аскольдовій могилі, а також каплицю Миколи Доброго на Подолі, які мали б бути повернені православним. Він заявляє, що греко-католики під час реставрації змінили зовнішній вигляд храму на Аскольдовій могилі та прикріпили на ньому пам'ятну дошку із зображенням Папи Римського. „Ми вже неодноразово зверталися до влади Києва. У влади повинно вистачити совісті і скасувати рішення про передачу храмів у користування католикам. Це ганьба: українці стали й усвідомили себе народом саме в боротьбі з уніатством. Уніати вже будують свій собор у Києві, так нехай там і збираються”, – додав він. Голова братства Архистратига Михаїла також повідомив, що православні мають намір домагатися повернення УПЦ (МП) будинку Києво-Могилянської академії і заснувати там монастир.
Керівник прес-служби Глави УГКЦ о. Ігор Яців назвав заяву голови СПБ нічим іншим, як „спробою перешкодити вірним УГКЦ у Києві брати участь у богослужіннях”. За його словами, у названих храмах УГКЦ недільні богослужіння збирають велику кількість вірних. Виникає запитання: „Невже ці люди мають служити на вулиці?” Керівник прес-служби Глави УГКЦ переконаний, що в УПЦ (МП) немає проблем з нестачею у Києві храмів.
Церква, суспільство, держава
Cеред суспільних інституцій найбільшою довірою українців і далі користується Церква – 57,9 % громадян їй цілком чи переважно довіряють. На другому місці – Збройні Сили (47,8 %), а на третьому — система освіти (47,2 %). Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом соціяльної та політичної психології АПНУ, що їх 31 січня на прес-конференції в Києві оприлюднив директор інституту Микола Слюсаревський.
Мусульмани України просять вітчизняні ЗМІ не публікувати карикатури на пророка Магомеда. Звернення, під яким підписалися представники мусульманських організацій з різних областей, було спричинене публікацією в українській газеті „Сегодня” карикатур, які перед тим з'явилися в европейських виданнях і викликали невдоволення в мусульманських колах. Українські мусульмани висловили здивування з цього приводу і розцінюють цю публікацію як провокацію. “Мусульмани шанобливо ставляться до представників усіх конфесій, також поважають право на свободу слова, але при цьому вважають за необхідне дотримуватися морально-етичних принципів і виявляти повагу до цінностей усіх громадян суспільства, — йдеться у зверненні. — Від імені мусульман України ми звертаємося до редакторів друкованих і електронних ЗМІ з проханням не публікувати ці карикатури, оскільки вони ображають релігійні почуття мусульман”.
Римо-католики у різних містах України вимагають повернення їм храмів, відібраних у часи радянського режиму. В Житомирі військкомат мав повернути до 1 січня 2006 року приміщення колишнього францисканського монастиря, але на початок лютого для цього нічого не було зроблено. Тому 7 лютого вірні РКЦ провели пікет під стінами Житомирської ОДА, щоб привернути увагу громадськости до своїх проблем. Київські римо-католики стверджують, що, повертаючи собі костел св. Миколая, вони не мають наміру ліквідувати органний зал. А ситуація з поверненням майна римо-католикам півдня України навіть викликала стурбованість у Посольстві США в Україні, представники якого відвідали Одеську дієцезію РКЦ.
З ініціятивою включити професію „священнослужитель” до державного класифікатора професій виступив Науково-дослідний інститут соціяльно-трудових стосунків при Міністерстві праці. Як повідомив завідувач відділу класифікації цього НДІ Юрій Юрам, зараз Церкви і релігійні організації самостійно визначають розмір зарплат служителям, однак через те, що професії священика в Україні немає, трудові книжки їм не видаються. „Після того як професія священнослужителя буде офіційно зареєстрованою, усі священики зможуть одержати трудові книжки, а також платити податки і відрахування до пенсійного фонду”, – вважає Юрій Юрам.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій має стати офіційним консультаційним органом при Президентові України. Про це йшла мова на зустрічі Віктора Ющенка з членами ВРЦ на початку березня 2006 р. Глава держави запевнив, що питання гармонізації взаємовідносин держави і Церкви в Україні перебуває під його особистим контролем, і закликав усіх присутніх висловити свої побажання відносно вдосконалення механізму таких відносин. Серед актуальних питань, які існують у цьому полі, було названо такі: виділення приміщень і земельних ділянок для релігійних громад; освітня і просвітницька діяльність; оптимізація діяльності Департаменту у справах релігій. За результатами зустрічі Президент доручив узагальнити всі названі факти та проблеми, виклавши їх у підсумковому оглядовому листі. Його буде оформлено як доручення Глави держави Урядові.
( Довідка : Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій була утворена у грудні 1996 року. До складу ВРЦ входять керівники майже 20 релігійних об'єднань України, а також голова Українського біблійного товариства.)
Церква і вибори
Релігійні організації не повинні брати участь у виборчих кампаніях, тому що це не тільки суперечить закону, а й підриває їхній авторитет, вважає Президент України Віктор Ющенко . На зустрічі з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, що відбулася 3 березня, було обговорено питання міжконфесійної злагоди, єдности українського суспільства, а також ішлося про неприпустимість використання в політичній агітації авторитету релігійних організацій. Ющенко вважає, що „участь релігійних організацій у виборчій агітації суперечить нормам українського законодавства і внутрішнім церковним засадам”.
Архиєпископ Львівський Ігор (Возьняк) повідомив, що до нього не надходило жодних повідомлень щодо участи священиків архиєпархії у виборчих перегонах. Він вважає, що „це свідчить про певний духовний рівень священиків, а найважливіше – про їхній послух церковній владі... Деякі священики просили у мене дозволу, щоб взяти участь у виборах, – сказав він, – але я заборонив, тому що було однозначне рішення Синоду”. Від нової влади єпископ очікує мудрої співпраці. „Надіюся, що влада сприятиме добрим починанням Церкви. Наприклад, буде легше отримати землю під будівництво церкви... Бажаю, щоб розв'язалася справа Ліцею ім. Климентія Шептицького, який використовують отці-салезіяни. Сподіваюся, що нова влада посприяє, щоб цей заклад був переданий їм у власність, щоб ці люди почувалися впевнено і розвивали свої ідеї. Цей заклад дає високий освітній рівень, і насамперед – людське та християнське виховання. Кожна особа, вихована у добрій школі, приносить користь усьому суспільству”, – каже владика Ігор.
Президент України Віктор Ющенко переконаний, що в Україні таки буде створена єдина помісна Українська Православна Церква. Про це він заявив 22 березня на прес-конференції у Збаразькому замку в Тернопільській області. У цьому він переконався після двох зустрічей з Константинопольським Патріярхом і багаторазового спілкування з керівниками православних Церков України. „При Президенті створена Рада Церков. Практично кожне засідання цієї Ради я починаю або завершую закликом до керівників різних гілок християнства почати процеси, які сформували б соборність Православної Церкви. Мені здається, що ці діалоги продуктивні”, – сказав глава держави. Він зауважив, що іноді це спілкування буває непростим, але, на думку В. Ющенка, це саме той шлях, яким повинна йти українська Церква й українські церковні громади. „Я вважаю, що Україна прийде до єдиної помісної Церкви, це вже очевидно”, – сказав Президент. При цьому він зазначив, що деякі політичні сили пригальмовують цей процес, намагаючись розіграти карту міжконфесійних непорозумінь.
Московський Патріярхат в Україні є засобом геополітичного захисту єдности Русі. Так вважає Наталя Вітренко, лідер Прогресивно-соціялістичної партії. Створення в Україні самостійної помісної Церкви, як вона думає, перетворить країну в „центр інтриг” проти Росії. „Треба сказати прямо: найважливішою силою, що стримує та запобігає перетворенню України в антиросійський плацдарм, є канонічна Українська Православна Церква, що є невід'ємною частиною Московського Патріярхату”.
