Часто, поспішаючи рано-вранці під перегук воскресних дзвонів до Церкви, несучи в руках кошика зі свіжовипеченою паскою і пахучими стравами, ми не замислюємося над тим, яке ж значення вкладали в ці звичайні, здавалось би, речі наші пращури, давні слов'яни, хрещені колись Володимиром у Дніпрі?
Чому саме такий набір харчів готувала колись дбайлива господиня, завчасно ріжучи теля, збираючи сир чи малюючи з любов'ю писанку в час, коли ще не було супермаркетів чи інтернету?
Згадаймо, що Сам Христос, хоч зазвичай ходив голодний, надавав їжі великого значення і часто виголошував Свою науку учням, сидячи при накритому столі. На Тайній Вечері, використавши як символи хліб і вино, Він пояснив їм Таїнство Євхаристії.
Керуючись Євангелієм і вченням Отців Церкви, я подаю прийнятий у народі природний сенс символів великоднього кошика, які вказують нам на глибокий зв'язок між природним і надприродним життям.
Паска – ангельський хліб, яким став для нас Ісус Христос, символ воскресіння. Це хліб вічного життя, який зійшов з неба, нагодувавши нас духовною поживою. Паска теж символ Агнця, який добровільно за нас був заколений на хресті, визволивши нас від усяких бід і поборовши всяку недугу. Для виготовлення тіста на паску вживають закваску із дріжджів. Це – символ Царства Небесного. Євангеліст Матей (13:33) пише: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне». Присутність Царства є схована, прикрита, як закваска в тісті. Закваска веде до змін, але не можна спостерігати за її прогресом з хвилини на хвилину. Сила Євангелія є відмінною від сили світу: відмінна тому, що схована, натомість сила світу виставляється напоказ.
Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльности людських рук, а є даром природи. Як мати годує свою дитину молоком, так само сир і масло є символами жертовности й ніжности Бога. Божої благодати ми маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока.
Яйце – самостійне і неповторне життя. Воно представляє нам закритий простір, звідки виходить життя, дане Сотворителем (наприклад, материнське лоно – народження тіла, гріб – воскресіння тіла). Єдиний Бог є носієм цієї животворящої сили. Писанка – сире яйце, вкрите кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, які символізують життя, достаток, вічний рух; натомість крашанка – варене яйце, фарбоване найчастіше в цибулинні, вживається в їжу. Господар або господиня розділює яйце між присутніми за столом, бажаючи кожному усякого добра, що ґрунтується на Христовому воскресінні.
Шинка, ковбаса вказує нам на годоване теля, яке зволив заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радости, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках.
Хрін робить людину міцнішою; це символ душевного оздоровлення християнина, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду. Це також міцне коріння, що його може дати віра у Воскресіння. Воно виявляється також у пошані до традиції й до передання предків.
Сіль – один із необхідних продуктів у житті людини, який додає їжі смаку. Сіль означає якість зв'язку, оскільки союз між Богом і людьми відновлений через хрест і Воскресіння. Віруючий має зберігати чистоту свого серця, щоб наслідувати Христа, Який сказав: «Ви – сіль землі» (Мт. 5:13). Інакше його християнство звітріє, як це може статися із сіллю.
Вічнозелена рослина (букшпан або мирт) – символ безсмертя і вічного життя; вияв сили, яку Творець вилив на природу. Це також праведник, якого Бог благословляє, і народ, якого Він щиро обдаровує милостями Воскресіння: «Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський» (Пс. 91:13).
Рушничок – це багатство ниток, сплетених любов'ю і розумом. Нитка символізує життя. Богородиця на іконі Благовіщення тримає в руках веретено з ниткою, коли їй Гавриїл сповіщає, що вона стане матір'ю життя. Плетіння нитки теж може бути символом вічности, бо це процес, який можна продовжувати безконечно.
Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей так, як жертва Ісуса на хресті спричинила відновлення нашого внутрішнього світла. Просвічені Воскреслим, ми зможемо йти у світ і не блудити, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.
Таким чином, через такі прості насущні речі наші предки намагалися донести до нас світло Христової науки. Вміст пасхального кошика можна зрозуміти і спожити як слід, якщо він є наслідком задуми над виміром свого життя. Такий стан душі осягається лише через великопосну Сповідь і великоднє споживання самої Євхаристії.
Єр. Михайло ДИМИД