Чому в таких несприятливих економ ічних, політичних, соціяльних, екологічних, культурних обставинах в Україні народжується так багато небуденно красивих дівчат? Відповідь на це питання дають не тільки закохані юнаки під шелест листя на деревах, а цілі концерни та компанії під шелест грошових купюр. Для останніх ця відповідь однозначна: для того, щоб вони працювали повіями на багатому Заході.
З Росії на Захід іде труба з газом, а з України – труба, якою щороку до секс-бізнесу потрапляють десятки тисяч дівчат із бідних та невлаштованих українських сімей. Коли настають сильні морози – зростає потреба в газі; коли організовується якась масова подія – зростає потреба в повіях. На Чемпіонат світу з футболу, який проходитиме в Німеччині у червні-липні цього року, ділки секс-бізнесу беруться спровадити близько 100 тисяч дівчат зі Східної Европи. Квота українських дівчат сягає 60 %. Про це повідомила німецька громадська організація SOLWODI (“Солідарність із жінкам в біді”).
Зростання попиту відразу далося взнаки. В Україні заметушилися сутенери, шукаючи нові джерела вербування молодих жінок та дівчат “на добре оплачувану роботу на Заході”. Від знайомої сестри-монахині я довідався, що деякі представники цього бізнесу звернулися до настоятельки монастиря з пропозицією, щоб вона рекомендувала молодим дівчатам, які контактують з монастирем, добре оплачувану працю в Німеччині. Коли ж та спробувала вияснити походження міжнародної організації, на яку посилалась ця “мила жіночка”, виявилося, що такої не існує, а сама вона вже більше не з'являлась у монастирі. Цей прецедент повинен насторожити людей, які мають певне становище у Церкві. Ділки секс-бізнесу розуміють, що головним елементом, якого їм бракує для більш ефективного вербування, є довіра, якої вдосталь лише у Церкви. Однак довіра – не привілей, а відповідальність. Свідомо чи несвідомо долучитись до торгівлі людьми можуть товариші, родичі, сусіди, а інколи й батьки. Вони пропонують працю, подорож за кордон, навчання і багато інших можливостей, часом навіть не усвідомлюючи того, що стають ланками одного глобального бізнесу, в якому товаром є людина.
Добре, що Україна не мовчить на це мародерство, яке без стуку вривається до гостинних українських домів. Правоохоронні органи поступово вносять цю справу в коло своїх інтересів (дотепер на це закривали очі). З'являється чимало організацій, які стоять на заваді цьому брутальному бізнесу. І Церква долучається до цієї роботи. У співпраці зі згаданою німецькою організацією SOLWODI розробляється схема, згідно з якою жінки, які вже потрапили до пут сутенерів, мали б до кого звернутися по допомогу. У різних містах Німеччини, де відбуватиметься Чемпіонат світу з футболу, запрацював телефон довіри, до якого залучено сестер з українських монастирів.
Якщо бодай одна обдурена жінка буде врятована завдяки телефону довіри і тим заходам, що їх розробляють організатори SOLWODI , чемпіонат виявиться вдалим для України незалежно від спортивного результату.
