Першим твором з катехитичними ознаками є короткий твір новгородського єпископа Луки Жидяти “Богословія” (1040). Згодом з'явився інший твір “Изборник” (1076), який довший час служив як практичний катехизм. Поза цим у тих часах завдання кате хизи виконувала Літургія, літургійний рік, а катехизмами були іконостас, ікони, обряди. Ситуація змінилась з появою друкарства (1436). У скорому часі світ побачили літургійні книги, які довший час були підставовим матеріялом для катехизи.
У XVI ст. церковні братства дбали про релігійне виховання, про знання свого обряду, своєї “руської віри” і завдяки їх просвітницькій діяльності автентична віра була збережена від латинських та протестантських впливів.
У XVII ст. великий внесок у справу катехизму зробив св. Йосафат Кунцевич. Він видав короткий катехизм для священиків. Це видання і стало зразком для пізніших наших катехизмів.
У 1640 р. митрополит Петро Могила видав катехизм “Право славна ісповідь віри”. Цю працю було представлено у Царгороді, де вона була дещо поправлена.
У ХІХ столітті особи, котрі отримали богословську освіту в Австро-Угорській імперії, спробували видати нові катехизми. Так з' являється катехизм Петра Канізія у перекладі о. Івана Гушалевича (1871 р.), катехизм Дегарба у перекладі о. А. Торон ського і його переклад катехизму австрійського єпископату. На початку ХХ століття було видано катехизм о. Леоніда Лужицького, укладений за святами літургійного року, катехизм “Біблійні образки” о. С. Біленького та його катехизм “Християнсько-католицька наука віри в біблійних оповіданнях”.
У період між Світовими війнами було видано переклад “Volkskatechis m us” (“Католицький народний катехизм”), який переклав о. Ярослав Левицький. Великий наголос на катехизу у своїй душпастирській праці ставив Митрополит Андрей. Він ставив пильні вимоги до священиків-парохів, давав вказівки щодо організації катехизації, зважаючи на необізнаність вірних у знанні правд християнської віри.
На початку 30-их років галицький єпископат вирішив видати катехизм на зразок німецького народного катехизму. Так з'явився катехизм “Божа наука”, укладений о. Северином Сапруном у 1934 році. У 1946 році його було перевидано в Німеччині для еміграції. Патріярх Йосиф Сліпий його перевидає під назвою “Катехизм християнської віри для молоді і старших” у 1967 році в Римі . В Україні репринтне видання цього катехизму здійснило видавництво “Свічадо“ у 1997 р.
На еміграції видання катехизмів продовжується і ним займаються монаші Чини. Так, зокрема, було видано “Католицький Катехизм” о. А. Труха, ЧСВВ (1959 р.), катехизм о. А. Купіцького, ЧСВВ (1964). Також світ побачили малі катехизми оо.- редемптористів, зокрема під авторством о. М. Щудла, переклад балтиморського Катехизму, виданий архиєпископом Богачевським у Філядельфії, в Канаді катехизм “Наша Релігія” о. А. Лугового у 1959 р., переклад тридентійського катехизму, укладеного о. Мирославом Любачівським, майбутнім Главою УГКЦ.
У 2005р. “Свічадо“ видало переклад французького катехизму “Бог Живий. Православний катехизм“.
На основі дослідження о. д-ра Івана Музички