Миряни закликали церковних єрархів більше довіряти їм. «Довіра виховує лідерів, – сказав у своїй доповіді на конференції мирян-католиків, яка 20—22 квітня пройшла в Одесі, Юрій Підлісний, голова Комісії у справах мирян УГКЦ, – треба більше ініціятив довіряти мирянам». На його думку, зайнятість мирян у служінні – це також запорука захисту громади від впливу нових релігійних рухів. «Бо коли ініціятивну людину не оцінюють і не помічають в одному середовищі, вона може спокуситися можливістю втілити свої творчі задуми в іншому, де її будуть цінити і прислухатися до її порад». «Є священики, яким добре живеться й без мирянських рухів, – уважає учасник конференції Оксана Іваничко, лікар-гінеколог з Миколаєва. – Вони можуть навіть побоюватися, що миряни вийдуть з-під контролю». Організаторами конференції були Комісія у справах мирян РКЦ (голова – єпископ Броніслав Бернацький) спільно з Школою Апостоляту Мирян ім. Станіслава Шульминського SAC. За результатами зустрічі був сформований Заключний документ.
Українська Православна Церква (в єдності з Московським Патріярхатом) відзначає 15-річний ювілей Харківського собору 1992 року, на якому єрархи УПЦ відцуралися лінії тодішнього свого Предстоятеля Митрополита Філарета на автокефалію і обрали новим першоєрархом УПЦ Митрополита Володимира. Святкування відбулися в Житомирі, де у 1992 р. відбулася передсоборова нарада єрархів та інших представників УПЦ, в Харкові та Києві. Виступаючи на святкуванні в Житомирі місцевий архиєпископ Гурій наголосив, що «Церква не має намірів бути розмінною монетою у політичних інтригах, що стан її в державі має визначатися не політичними змінами, а її власними законами та принципами ставлення Церкви до державної влади».
Тридцять п'ята сесія Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, яка проходила 18-19 квітня 2007 року у Києві, розглянула душпастирську та організаційну діяльність цієї Церкви. Владики також ознайомилися із душпастирською ситуацією у Російській Федерації, обговорили порядок прийняття єромонахів до єпархіального клиру, слухали повідомлення про візит до гробів Верховних Апостолів ( ad limina Apostolorum ), про військове капеланство та про стан будівництва Патріяршого собору в Києві. Патріярх Любомир зробив повідомлення про потребу священиків для душпастирської праці в Аргентині, потребу часткової оплати за навчання студентів в Українському Католицькому Університеті, про посвячення каплиці східного обряду при Соборі Божого Милосердя у Кракові; про заплановані заходи до Дня хворого, наголосивши на потребі активізації боротьби з алкоголізмом. На Синоді було вирішено заснувати офіційний друкований орган Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, який виходив би щонайменше чотири рази на рік і публікація у ньому церковно-правових норм була б їх офіційним проголошенням.
Собор УПЦ КП прийняв Історико-канонічну Декларацію «Київський Патріярхат – Помісна Українська Православна Церква», в якій своє бачення необхідности помісности Церкви і шляхи її отримання. Відкриваючи Собор, Патріярх Філарет окреслив головну мету та завдання цієї Декларації: «Декларація найперше для того, щоб утвердити нас, а також і суспільство. Показати, що наше положення не є якимось виключенням в історії. Це боротьба, в якій завжди перемагала Церква. У декларації викладено саму сутність Церкви – спасти людей від гріха й смерти, а не земне благоденство. В Декларації показано, що не треба звертати увагу на всі собори, а хіба на ті, які Церква приймає, бо історія знає і розбійницькі собори і велику кількість анатем, які самі ж собори, які їх приймали, відкидали, не виконували їх рішень. Правда ж полягає в тому, що Церква всіх закликає єднатися у Христі. Декларація показує правдиві поняття – хто є розкольник, хто єретик, і хто зборище, а не Церква».
В УПЦ КП засудили практику «перехрещення» тих, хто отримав хрещення у Київському Патріярхаті. Єрархи УПЦ КП звернули особливу увагу керівництва УПЦ (МП) на категоричну неприпустимість наявної в цій Церкві практики так званого «перехрещування» тих, хто отримав хрещення у Київському Патріярхаті, а також «повторення» в УПЦ (МП) інших таїнств та священнодій, звершених у Київському Патріярхаті (хіротонії, вінчання, похорон та ін.), бо така практика заборонена Священним Писанням, Символом Віри, догматами та канонами Православної Церкви.
Івано-Франківська семінарія ім. священномученика Йосафата відсвяткувала свій столітній ювілей. З цієї нагоди 12–13 квітня в Івано-Франківську відбулися урочисті заходи, в яких взяв участь Патріярх УГКЦ Любомир. Під час урочистої Архиєрейської Літургії Глава УГКЦ у промові наголосив на важливості столітнього ювілею Івано-Франківської духовної семінарії в житті Церкви, на причинах і значенні святкування такої величної події, а також на вихованні майбутнього клиру. Також він керівництво та викладачів семінарії.
У центрі «Теотокос» у Зарваниці 14 квітня Комісія УГКЦ у справах мирян провела першу розширену нараду. На ній обговорювали питання налагодження координації спільної праці, обміну досвідом, організації та проведення спільних проектів, а також розглянули питання місійної діяльности мирянських організацій та окремих мирян. Під час наради Комісія висунула ідею проведення Другого З'їзду мирян УГКЦ, який проходитиме під назвою «Моя участь у житті парохії, Церкви та народу» 2008 року у два етапи: спочатку – загальноукраїнський, а потім – єпархіяльний. Учасники з'їзду працювали також над методичним посібником про організацію мирянського життя на парохії і розпочали обговорення та підготовку круглих столів у м. Києві на такі теми: «Роль християнських Церков у побудові громадянського суспільства» та «Бізнес і мораль: суспільні стереотипи та погляд Церкви».
Інавгурація на новий п'ятирічний термін ректора Українського Католицького Університету отця-доктора Бориса Ґудзяка, що відбулася у Львові 16 квітня, зібрала на урочистість єрархів УГКЦ на чолі з Патріярхом Любомиром, чільних представників влади Львова та области, ректорів вищих навчальних закладів, викладачів, працівників та студентів УКУ. Член Сенату (вищої ради) УКУ, єпископ-помічник Глави УГКЦ владика Гліб Лончина детально наголосив, що кандидатуру о. д-ра Бориса Ґудзяка було всебічно обговорено і прийнято одноголосно. Словами: «Ця людина відкрита до нових ініціятив, до діялогу, до примирення різних традицій. Для нього увага до людини є в пріоритеті», – пояснив владика Гліб такий вибір. Архиєпископ Львівський владика Ігор Возьняк від імени Глави УГКЦ вручив новообраному ректорові УКУ грамоту про призначення його на новий п'ятирічний термін. Патріярх Любомир, який носить також титул Великого канцлера УКУ, у своїй промові наголосив, що УКУ «є вимріяною впродовж довгих десятиліть навчальною установою». «Цей навчальний заклад ще дуже молодий, але ми бачимо, що вже починає формуватися певна традиція того, як ця інституція має діяти. Ми є свідками того, що УКУ живе, має плани на подальший розвиток. Ми є свідками динамізму як УКУ, так і Церкви загалом», – сказав Глава УГКЦ і побажав новообраному ректору й надалі успішно провадити життям університету.
Папа Венедикт XVI подарував Українському Католицькому Університету 100 тисяч євро для розбудови студентського містечка, землю під будівництво якого посвятив під час свого візиту до Львова в червні 2001 року його попередник Папа Іван Павло ІІ. Про це було повідомлено 22 травня під час урочистого освячення хреста поруч з майбутнім студентським містечком. Участь в урочистостях взяли єрархи і духовенство УГКЦ і РКЦ, представники влади та освіти і науки Львова. «Ми стоїмо на особливому місці, де щойно посвятили новий хрест, – сказав у вітальному слові Архиєпископ Львівський Ігор. – За певний час постануть тут корпуси університетського містечка, де молодь України здобуватиме знання і відповідне християнське духовне виховання». «Ця подія має значення не лише для нас, – наголосив ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк. – Ми починаємо будівництво нового студентського містечка, яке мало би стати кузнею для духовного, інтелектуального життя не тільки Львова, а й усієї України. УКУ завжди лишатиметься відносно маленьким вищим навчальним закладом. Проте ми бачимо його місію в консолідації університетського середовища у Львові. У нашому місті є 120 тисяч студентів, але в щоденному житті не відчувається суспільної ваги львівських навчальних закладів. Ми надіємося, що спільна молитва й спільна праця увиразнить роль академічної спільноти Львова».
ЦЕРКВА, СУСПІЛЬСТВО,
ДЕРЖАВА
«Відзначення Дня хворого , який має на меті привернути увагу християнської спільноти та громадськости до проблем хворих, їх родин і тих, хто ними піклується та облегшує їхні страждання, є особливою подією у житті Церкви», – повідомили у Комісії у справах душпастирства охорони здоров'я УГКЦ з нагоди відзначення Дня хворого, яке припадає у Неділю розслабленого (у 2007 році – 29 квітня). Попри те, що в УГКЦ це лише друге святкування, така практика отримала багато позитивних відгуків. У ці дні у храмах УГКЦ пройшли різні просвітницькі заходи, доброчинні акції, єпископи та священики з душпастирськими візитами відвідали спеціялізовані медичні установи.
Проблема ВІЛ/СНІД в Україні ще не сприймається адекватно суспільством, хоча Україна знаходиться на перших місцях за темпами поширення недуги. Про це заявили учасники міжнародної конференції «Карітасу Європи» з проблем ВІЛ та СНІДу в Центральній та Східній Європі та Центральній Азії «Стигма чи солідарність? Нові виклики перед Церквою у відповідь на поширення ВІЛ/СНІД у Європі», яка 24-26 квітня проходила у Києві. В ній взяли участь єрархи УГКЦ, РКЦ, європейські та українські представники «Карітасу». Спеціяльний радник «Карітасу Інтернаціоналіс» з питань ВІЛ/СНІДу Отець Роберто Вітілло повідомив, що за останніх 10 років кількість ВІЛ-інфікованих збільшилась більш, ніж у 20 разів, померло від цієї хвороби близько 84 тисяч осіб. В Україні кількість ВІЛ-інфікованих майже подвоїлась з 2000 року. Тільки 15 відсоткам хворих доступне лікування, яке здатне продовжити життя людині. Не менш важливою є проблема відчуження хворих на СНІД суспільством, проти чого працює «Карітас Україна».
«Екуменізм потрібнен і потрібно робити кроки на зустріч, але завжди важливо підкреслювати, що головне – взаємотерпіння, любов і вирозуміння , і тоді буде згода і реальний рух у цьому напрямку», – зауважив владика Степан Меньок, екзарх Донецько-Харківський УГКЦ на міжнародному колоквіумі «Екуменізм, міжрелігійні діалоги, фундаменталізми», який 20-23 квітня 2007 року проходив в Українському Католицькому Університеті. Своєю чергою, Архиєпископ Львівський УПЦ (МП) Августин наголосив на практичній стороні екуменізму: «Я думаю, що зараз треба говорити про практичний вимір. Я наполягаю на цьому, маючи досвід спілкування на різних рівнях, не тільки з протестантами і католиками, але також з мусульманами і юдеями. Треба залишити богословську романтику і лірику, і думати над тим, як нам спільно вижити в час страшних катаклізмів». Організував колоквіум Інститут екуменічних студій УКУ. Участь в ньому взяли науковці з Франції, Фінляндії, Швейцарії, Грузії, Словаччини, Нідерландів, України.
Відхилити проєкт закону, який надає релігійним організаціям право засновувати навчальні заклади, рекомендує парламентський Комітет з питань науки і освіти. Автори законопроекту пропонують внести зміни до низки законів про освіту з метою надання релігійним організаціям права виступати засновниками (власниками) різних типів навчальних закладів (дошкільних, загальноосвітніх, вищих), а також закріпити за ними право визначати потребу у таких закладах. Комітет мотивує своє рішення тим, що законопроєкт не відповідає Конституції України та законам України, що регламентують відносини у сфері освіти. Зокрема, члени Комітету наголосили на тому, що надання можливости релігійним організаціям засновувати навчальні заклади не узгоджується із змістом частини третьої статті 35 Конституції України, відповідно до якої Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від Церкви. Натомість, у пояснювальній записці до документу його автори зауважують, що зазначені законодавчі зміни не порушують цих конституційних принципів. Цей висновок підтверджує і досвід демократичних країн, де поряд з існуванням подібного принципу релігійним організаціям на законодавчому, а в деяких випадках і на конституційному, рівні дозволено засновувати світські загальні середні, вищі та інші навчальні заклади.
Підготував Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ