Члени управи Українського Патріярхального Товариства звернулася до учасників Патріяршого Синоду Єпископів УГКЦ із зверненням, яке було зачитане при відкритті Синоду
Ваше Блаженство і наш дорогий Патріярше! Преосвященні Владики Синоду Української Католицької Церкви!
У століття поставлення першого престолу Української Греко-Католицької Церкви в діяспорі Патріярхальне Товариство з радістю вітає у Філадельфії Патріярший Синод з його Главою та Патріярхом Блаженнішим Любомиром молитовним привітом — Христос посеред нас!
Проведення цього Синоду Церкви sui juris має, на нашу думку, два головні аспекти нашої Церкви: Церква є світова та вселенська і Церква покликана Христом до спасительної місії всюди, де проживає Божий люд.
У Божому промислі доля занесла вірних Української Греко-Католицької Церкви в усі кутки землі. Сьогоднішня подія Синоду в Філадельфії, місті, що було колискою українських поселенців у Сполучених Штатах Америки, дає нам відчути єдність тої Церкви, яка є нам матір’ю та вчителькою. Отож наша приналежність до неї лежить в основі змісту святої віри. Наша єдність не залежить від того, хто де родився чи до якої хвилі еміграції належить, чи навіть хто якого етнічного походження, бо це є тільки поверховне. Той самий духовний корінь києво-візантійської традиції єднає нас на поселеннях різних континентів і країн з Україною в одну Українську Греко-Католицьку Церкву.
Другий аспект (невіддільний від першого) — це Христове покликання Церкви до спасительної місії усюди, де проживає Божий люд. Потребу Божого слова і ласк святих Божих тайн відчували перші емігранти та остан¬ні й відчувають ті, що не знали емігрантського життя.
На перешкоді місії Церкви часто були не Божі закони, а їх спотворення — людські заборони. Сто років тому св. п. владика Сотер Ортинський був зв’язаний еклезіологією субординації Латинській Церкві та латинським єрархам. Менше як сорок років тому Синоди, скликані св. п. Патріярхом Йосифом, применшували до єпископських конференцій всупереч еклезіології Східних Церков та Декрету про Східні Католицькі Церкви Другого Ватиканського Собору.
Сьогодні Українська Греко-Католицька Церква діє у світлі еклезіоло¬гії Церков-сестер та сопричастя. Сьогодні Церква sui juris може користу¬ватися jus speciale ad tempora; ми, миряни, бачимо це необхідним для повного самоуправління патріяршої Церкви і для спільної візії у виконанні її місії. Ми солідаризуємося з проводом нашої Церкви — його Священним Синодом та Митрополією Сполучених Штатів Америки — повною підтримкою «Андріївського гроша» як одного з доказів нашої єдности. Органічною ознакою єдности та запорукою зростання нашої Церкви на поселеннях є освітні інституції східного богослов’я києво-візантійської традиції. Духовна формація в латинських семінаріях закріплює наше внутрішнє роздвоєння. Інституції вищої духовної освіти східного богослов’я в митрополії Америки (та інших країн, де діє повна структура нашої Церкви) є необхідні. Закликаємо митрополію США цю болючу прогалину безвідкладно заповнити. З належною увагою до освіти духовенства та мирян на поселеннях академічний обмін із Українським Католицьким Університетом у Львові чи іншими інституціями в Україні сприятиме кращому розумінню єдности Церкви в її світовій місії.
У відзначенні сотої річниці церковної структури Української Греко-Католицької Церкви в Америці ми також свідомі інших Східних Католицьких Церков, які пройшли подібний шлях їх встановлення поза матірною територією. Ще так недавно наша Церква пережила великі випробування в катакомбах рідної землі під тоталітарним режимом Кремля. Ми знаємо біль ізоляції та забуття. Сьогодні на Близькому Сході Східні Церкви — Католицькі і Православні — переживають гоніння і терор. Засвідчімо зрілість нашої Церкви та спільно із Патріярхами Східних Католицьких Церков присвятімо їм день молитви. У солідарності зі страждаючими звернімось до Намісника св. Петра Венедикта XVI та до Вселенського Патріярха Вартоломея І встановити день всехристиянського моління за віруючих нащадків Ранньої Церкви. Такий Світовий День Молитви в наміренні Церков Близького Сходу, встановлений Святішим Отцем, буде моральною підтримкою і наочним виразом Сопричастя. Водночас висловлюємо також побажання, щоб при посвяченні патріяршого собору в Києві Глава і Батько Київської Церкви запросив ці Церкви до співучасти. Спільна єпископська конференція з патріярхами та представниками Східних Католицьких Церков буде яскравим висловом нашої єдности у Христі розп’ятому, воскреслому і прославленому і живучості Христової віри.
З великою пошаною та подивом пам’ятаємо відважні душпастирські старання владики Сотера Ортинського, слуг Божих митрополита Андрея Шептицького та патріярха Йосифа Сліпого. Вони діяли згідно з повнотою прав Київської Церкви всупереч накинених заборон. Не меншої відваги потрібно сьогодні, щоб Патріярший Синод найбільшої Східної Церкви у століття великого почину діяв у новій свідомості Церкви свого права на основі свого jus speciale ad tempora як вислів еклезіології сопричастя.
З молитвами за успіх нарад цього історичного Синоду, Рома М. Гайда (голова Патріярхального Товариства), д-р. Андрій Сороковський (заступник), проф. Леонід Рудницький (заступник)
