Історично Римський Престол був «першим престолом» давньої християнської Церкви, а Єпископ Риму в першому тисячолітті по Різдві Христовім був «першим між перших» серед п’яти найдавніших християнських патріярхів. Однак на Сході й на Заході цю прерогативу Риму розуміли по-різному. Вперше з часу «великого розколу» 1054 року це офіційно визнали і католики, і православні – в документі під назвою «Еклезіологічні й канонічні наслідки сакраментальної природи Церкви – церковне сопричастя, соборність і влада у Церкві», який було прийнято під час Х пленарної асамблеї Змішаної міжнародної комісії богословського діялогу між Католицькою та Православними Церквами в Равенні (Італія) й оприлюднено 15 листопада цього року.
