Заради віри

 «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (03.12.2016)

Стефан Льовенштайн,

політичний кореспондент в Австрії та Угорщині з осідком у Відні

Переклад з німецької мови Ігоря Скленара

Християни були найбільш переслідуваною спільнотою, це є зрозуміло для християнської допомогової організації (Hilfswerk). Сотні мільйонів людей могли – також в Європі – впливати, оцінює ситуацію організація.

ausgegrenzt-glaeubige-christenЯкою є найбільш переслідувана спільнота з глобальної точки зору? Цілком зрозуміло, що християни, ‒ стисло наголошує на конференції про «Християн у напрузі» у Відні швед Ларс Адатукссон, християнин-демократ і член Європарламенту. Більше 100-та мільйонів людей у світі, за підрахунками організації «Open Doors» є переслідувані, тому що визнають себе приналежними до науки Ісуса Христа. В 2016-му році  «Open Doors» повідомив про число від 7100 християн, які були замордовані через свою віру. Це число майже подвоїлося порівняно з минулим роком.

Ісламісти найчастіше переслідували зі свого боку «невіруючих», яких вони називають «християнами», ‒ сказав Адактуссон. Він при цьому зауважив, тому в короткому підсумку робити відповідальними індивідуально мусульманських віруючих за звірства жорстоких ісламістів. На чолі ганебного списку індексу переслідувань, який визначив «Open Doors» перебуває, між іншим, не якась мусульманська країна, а Північна Корея. Щоб тема переслідування християн жодним чином не була зведена на манер зіткнення християнської та ісламської культур, як це намагаються зробити в деяких місцях з ясних політичних позицій, ‒ було зауважено також в динамічній доповіді одного молодого чоловіка з Північної Кореї на конференції у Віденському архиєпископському палаці.

«Диктаторська паранойя»

Він перебував в Китаї у контакті з християнами, звідки він прибув з матеріальних мотивів. Чоловік, який не хотів би себе розкривати, розповів, як він, як «в’язень республіки», був допитуваний під час арешту, будучи першим з таких за християнську віру. Спецслужбісти навіть досліджували руки, для щоб знайти сліди складання рук, отже, молитви. Він відбувся зауваженням, він тільки через професію поїхав з Китаю. В іншому випадку йому можливо загрожувало випадково стріляння по вогнищі, коли він його як дитина мусів пережити. Якийсь слухач, виходець з Еритреї, при цьому зголосився до слова: це дуже нагадало йому ситуацію в своїй країні. Також Еритрея стоїть дуже високо в цьому індексі. В обидвох країнах «Open Doors“ констатує «диктаторську паранойю» як якісь драйвери переслідувань. По іншому виглядає ситуація з переслідуванням в Сирії та Іраку, країнах, в яких християнство є від початку будування. Там є недержавні актори переслідувачів (вони можуть саме називатися «держава»).

Одна країна з Євросоюзу, зокрема Угорщина, заснувала пост держсекретаря для підтримки переслідуваних християн у світі. Держсекретар Тамас Тьорок повідомив, це уможливило би дітям вчитися в Угорщині – при цьому вони згодом повертаються на свою батьківщину і там могли би підтримати структуру. Адактуссон послався на резолюцію Європарламенту, в якій йде мова про «геноцид» щодо християн в Іраку і Сирії з боку «ісламської держави». Це було дивно, що через це пішли на вихід: інші парламенти (Велика Британія, Австралія, США) послідували за ними. Дослідження показали, що міжнародне співтовариство не може діяти без цього слова. Тільки це стосується підключення до цього Ради безпеки ООН. Ян Фігль, відповідальний в Єврокомісії за дотримання релігійної свободи поза межами ЄС, також радісно сказав, що резолюції були добрі і гарні. Тому вони мають силу. «Допомагати переслідуваним людям на Близькому Сході є нашою відповідальністю, «також як європейців».

Цю логічну тезу організатори заходу поставили під сумнів, на першому місці організація під назвою «Лабораторія щодо нетолерантності й дискримінації у стосунку християн в Європі», питання, як це саме стосується нетолерантності і дискримінації проти християн в Європі. Недобре, ‒  відзначив адвокат Пауль Колеман. Відкрита пропаганда католицького церковного вчення щодо гомосексуалізму в деяких місцях означується як «мова ненависті» і тягне за собою правові наслідки. У Німеччині були засуджені батьки, тому що вони хотіли навчати своїх дітей вдома з християнських переконань. В іншому місці лікарі, медсестри й акушерки не могли вчитися або вдосконалювати свою професію, коли вони не були готові співдіяти в абортах. Вони мали альтернативу: професія або віра. Еллен Кригер Фантіні реагує на випадки нетолерантності, якою займається названа «Лабораторія», ‒ 1800 випадків з 2005 року. Це були, наприклад, акти вандалізму на християнських могилах, зруйновані хрести або фігури, збиті хрести на культовій споруді, написи на храмах, частина з яких також містила зміст із погрозами: «Тільки спалені храми є добрі».  Насправді це породило також підпали проти церков в Нідерландах, Франції й Австрії. З іншого боку це призвело від відкритої руки завданих кривд до маргіналізації. В естонському національному музеї стоїть фігура Марії, яка тут була виставлена відвідувачами. В Іспанії «мистецька інсталяція» з викраденої освяченої частички причастя (за католицьким вченням це є найсвятіше) була проспонсорована містом Памплона. І потім були так очевидно по ісламістськи мотивовані атаки проти церков в Бельгії, у Швеції розірване позначення літер «Конвертуй або вмирай», смерть французького священика Жака Гамеля. Жозе-Луїз Базан, адвокат об’єднання католицьких єпископських Конференцій в ЄС, послався на утиски або навіть погрози, яких можуть зазнати біженці-християни поруч із житлом біженців-мусульман в Європі.

Дві сторони медалі нетолерантності проти християн

Так є різноманітно згруповані приклади від нав’язаного «шкільного» обов’язку про публічне знущання, наведене вгорі, також до підпалу і насильства, які деякими зосібна теж засуджуються, і це показує загалом тривожну картину, яка рідко стає явною. Чи перекинутий гріб, зруйнована статуя Ісуса або забраний хрест вгорі храму створюють атмосферу ворожості до християн або тільки бездумного акту вандалізму, як такого, що  виразно сприймається за норму?  Спаплюжені юдейські цвинтарі або намальовані на стінах нацистські символи кожного разу виправдано скандалізуються як початки чогось, що потребує опору.

Інше питання є таке, чи все це повинно називатися на одному диханні з геноцидними переслідуваннями на Близькому Сході або із важким придушенням держави на кшалт Північної Кореї. Місцевий політик у Відні Гудрун Куглер, одна з організаторів, сказала, що саме тут «промощено великий розрив». Але «тонкі форми» переслідування християн в Європі, які можуть призвести до «соціальної смерті», часто не бралися до уваги. Йдеться про дві сторони однієї й тієї ж медалі.