Постанови Дев’яносто третьої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні,1–2 лютого 2023р.

ПОСТАНОВИ

Дев’яносто третьої сесії
Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні,
1–2 лютого 2023 року Божого, Львів-Брюховичі

1. Висловити вдячність Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я за багаторічну плідну працю для зцілення ран війни та кваліфікований вишкіл медичних капеланів.
2. Для розвитку душпастирства зцілення ран війни та впровадження Душпастирського плану УГКЦ на період до 2030 року:
3. На загальноцерковному рівні:

А. Взяти за основу із внесеним правками і пропозиціями Програму «Зцілення ран і травм, супровід людей, які постраждали від війни» та скерувати її на доопрацювання Душпастирській раді Патріаршої курії УГКЦ.

Б. Доручити Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я:

1) у співпраці з Українським католицьким університетом опрацювати комплексну освітню програму вишколу духовенства і монашества для ефективного душпастирства зцілення ран війни;

2) у співпраці з відповідними архиєпархіальними та єпархіальними структурами створити інформаційну бази місць і закладів надання спеціалізованої фахової медичної та духовно-психологічної допомоги особам, які постраждали від війни;

3) у співпраці із Патріаршою курією, архиєпархіальними та єпархіальними структурами, інститутами богопосвяченого життя та іншими дотичними інституціями створити реколекційні та інші загальноцерковні програми духовної реабілітації осіб, які постраждали від війни;

4) налагодити міжнародні зав’язки із метою переймання досвіду, організації освітніх та інших заходів.

1. На єпархіальному рівні:

А. Просити єпархіальних єпископів:

1) у всіх єпархіях і екзархатах нашої Церкви, якщо цього ще не зроблено, створити єпархіальні комісії душпастирства охорони здоров’я чи центри душпастирської опіки постраждалих від війни, діяльність яких координуватиме Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я;

2) доручити єпархіальним комісіям душпастирства охорони здоров’я (центрам душпастирської опіки постраждалим від війни) розвивати співпрацю з місцевими структурами системи охорони здоров’я, центрами резильєнтності та реабілітації, налагодити співпрацю з медичними та реабілітаційними структурами державного та місцевого підпорядкування, призначити духівників для духовної реабілітації пацієнтів і співпрацівників;

3) доручити синкелам у справах духовенства та відповідальним за інститути постійної формації духовенства забезпечити у співпраці з Комісією УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я кожному священнику та кожній богопосвяченій особі проходження відповідної сертифікованої програми душпастирства зцілення ран війни;

4) у порозумінні з інститутами богопосвяченого життя організовувати та регулярно проводити реколекції в парафіях та в реколекційних центрах у межах єпархії;

5) організовувати реабілітаційні духовні табори та інші духовно-реабілітаційні програми на рівні єпархії;

6) у співпраці з Комісією УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я здійснювати постійну клінічно-душпастирську освіту для медичних капеланів;

7) організовувати кабінети духовно-психологічної допомоги — порадні — згідно з умовами та рекомендаціями Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, залучаючи фахівців, надаючи відповідні приміщення та вживаючи інші необхідні заходи;

8) у разі потреби створювати при кабінетах, якщо є можливість, групи взаємної духовно-психологічної підтримки;

III. На парафіяльному рівні:

А. Доручити священнослужителям та іншим особам, залученим до душпастирської діяльності, регулярно брати участь в освітніх програмах, організованих Церквою з метою розрізнення духовних і психологічних та медичних проблем, надання адекватної душпастирської опіки та вчасного спрямування до відповідних фахівців;

Б. Парафіяльним душпастирям:

1) особливо дбати та огортати душпастирською опікою осіб, постраждалих від війни, та надавати їм всебічну підтримку, зокрема забезпечити фахову медичну та психологічну допомогу;

2) проводити постійний моніторинг осіб, які переживають травми війни, включно із внутрішньо переміщеними особами та біженцями;

3) проводити регулярні душпастирські відвідини постраждалих від війни осіб для підняття їх духу, заспокоєння та підтримки;

4) створювати волонтерські групи та рухи для допомоги в такій діяльності;

5) організовувати і проводити регулярні парафіяльні реколекції, забезпечувати участь парафіян, внутрішньо переміщених осіб та біженців у виїзних днях духовної віднови та інших необхідних заходах, які організовують єпархіальні чи патріарші структури.

3. Затвердити документ «Пропозиції до Робочого документа для Континентального етапу Синоду Католицької Церкви „Розшир місце твого намету“ (Іс. 54, 2)».
4. Затвердити Звернення щодо важливості прохань про молитовне заступництво подвижників, мучеників, ісповідників і праведників УГКЦ.
5. Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації:

А. УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії.

Б. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого.

6. Взяти до уваги звіт про діяльність Катехитичної комісії УГКЦ в Україні.
7. Для належного вшанування світлої пам’яті патріарха Любомира Гузара та з нагоди 90-річчя з дня його народження встановити в УГКЦ в Україні 2023 рік Роком патріарха Любомира Гузара.
8. Дев’яносто четверту сесію Архиєрейського Синоду УГКЦ провести в травні 2023 року Божого.

Ці постанови набирають чинності 16 лютого 2023 року Божого

Голова Синоду

Блаженніший Святослав

Поділитися: