УГКЦ
УПЦ КП позитивно оцінили вибір Синоду УГКЦ. «В Українській Православній Церкві Київського Патріархату позитивно оцінюють вибір єпископа Святослава (Шевчука) новим Главою Української Греко-Католицької Церкви з тієї точки зору, що це є єрарх, який народився і виріс в Україні», — про це заявив речник Київської Патріархії єпископ Євстратій (Зоря). Він також зауважив, що новообраний Глава УГКЦ добре знає українські реалії, має солідну богословську освіту, був на важливих церковних посадах. В УПЦ КП вважають, що вагомим аргументом при обранні владики Святослава на пост Глави УГКЦ було те, що він у свій час був особистим секретарем Патріарха Любомира (Гузара) і керівником патріаршої курії. Єпископ Євстратій висловив сподівання, що новий Глава УГКЦ продовжить політику та діяльність, яку проводив кардинал Любомир (Гузар).
Новий Глава УГКЦ відкритий до діалогу з владою та з усіма Православними Церквами в Україні. «Найперша мета Церкви — це донести благовіст Євангелія до кожної людини, до якої нас Господь Бог посилає, в такий спосіб, щоб та людина могла то Євангеліє зрозуміти, його сприйняти і ним жити». Про це в інтерв’ю радіо «Свобода» сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. На запитання стосовно розбудови взаємин із Українською Православною Церквою Київського Патріархату Глава УГКЦ відповів, що греко-католики завжди солідаризувалися і будуть солідаризуватися з основними братами православними Київського Патріархату, а з іншого боку, Церква буде намагатися простягати руку до всіх інших православних Церков, які існують в Україні. Владика Святослав визнав, що консультації, які тривають між Римським престолом та Московським Патріархатом стосовно перспектив УГКЦ є природними і зрозумілими. У той самий час Глава Церкви підкреслив, що УГКЦ повинна бути учасницею таких консультацій.
Патріарх Мелхітський закликав Главу УГКЦ спільно працювати для активізації екуменічного діалогу з православними. Григорій ІІІ від імені Церкви Близького Сходу, Церкви арабів, від імені співбратів, які входять до складу Ради католицьких Патріархів Сходу, привітав нового Главу УГКЦ Патріарха Святослава (Шевчука). Патріарх Антіохії разом з делегацією у складі архиєпископа Кир Мішеля Абраса, Митрополита-емерита Кир Жана Хададата, патріаршого економа і секретаря літургійної комісії отця Еліаса Чата взяли участь у церемонії інтронізації нового Глави УГКЦ, яка відбулася 27 березня у Києві.
Патріарх Святослав розповів про стратегію УГКЦ на 10 років. Усі прагнення і бажання Глава УГКЦ зібрав у трьох пунктах. Перший пункт — це душпастирська, Євангелізаційна діяльність. «Ми хочемо бути собою, бути справді живою Христовою Церквою, яка має на меті донести оцю Добру Новину, Євангельську Благовість до кожної людини. Наступна важлива складова цього пункту — це питання молодіжної політики, бо це наше майбутнє. Другим пунктом стратегічних напрямків Глава УГКЦ назвав питання адміністрації, оскільки Церква, розкидана по цілому світі, потребує єдиного центру. Третій пункт стратегії УГКЦ це питання її географічної присутності, оскільки УГКЦ в силу різних еміграційних, депортаційних процесів розсіяна по цілому світі. З огляду на це, УГКЦ намагатиметься йти за своїми вірними, щоб дати їм належну душпастирську опіку, — сказав Патріарх Святослав.
Глава УГКЦ будуватиме Патріархат і чекатиме від Ватикану офіційного підтвердження цього статусу. «Я буду будувати Патріархат», — так сказав Глава УГКЦ владика Святослав (Шевчук), відповідаючи в одному з інтерв’ю на запитання, чи називатиме себе Патріархом? «Патріархат ніколи не спускається згори, він завжди виростає знизу. Ми мусимо навчитися бути собою», — наголосив Предстоятель УГКЦ. Як стверджує новий Глава УГКЦ, ця Церква буде розвиватися і працювати, щоб отримати статус Патріархату, але надмірної настирливості з цього приводу не буде. Рішення про надання статусу Патріархату належить до компетенції Святішого Отця, і УГКЦ буде на це чекати.
У стосунках з Московським Патріархатом Глава УГКЦ радить позбутися «фантомних болів минулого». «Думаю, ми не повинні сьогодні отруювати наші стосунки фантомними болями минулого». Про це Глава Української Греко- Католицької Церкви Блаженніший Святослав сказав в інтерв’ю журналові «Фокус» у відповідь на запитання про стосунки УГКЦ з Московським Патріархатом. На думку Предстоятеля УГКЦ, у Церков є багато ран, які були нанесені у минулому. Він переконаний у тому, що ці рани можна зцілити, коли оздоровити пам’ять взаємним про-щенням. Для примирення з православними в УГКЦ мають намір провести дослідження, щоб опиратися на реальні факти у місцях міжконфесійної напруги. Про це Патріарх Святослав сказав в інтерв’ю для англомовної версії Радіо Ватикану. Головним викликом ситуації Церкви в Україні, за його словами, є поділ серед православних, тому дуже важко формувати якісь стосунки, бо якщо ми будемо розвивати співпрацю з однією групою, то решта будуть почувати себе проігнорованими чи відкиненими. Для нас дуже важливо, щоб в Україні існувала спеціальна організація, яку ми називаємо Всеукраїнська Рада Церков ков і релігійних організацій. Кожна релігійна громада, яка була зареєстрована державою, приєдналась до цієї Ради. За словами Першоієрарха, УГКЦ має спеціальне завдання: бути мостом між поділеними спільнотами, не лише між католиками і некатоликами, а і навіть, як у цьому випадку, між православними, створити простір, де вони можуть зустріти не лише нас, але і зустрітись між собою.
Церква і держава
В Україні діє 35,8 тис. релігійних організацій тa працює понад 30 тис. священнослужителів — офіційні дані. Згідно зі Звітом за формою №1, на початок 2011 року релігійна мережа в Україні складалась з 35861 релігійної організації, що на 677 більше порівняно минулим роком. При цьому 1884 релігійні громади діють в Україні без статусу юридичної особи — тобто без реєстрації, яка не є обов’язковою. Релігійні організації, зареєстровані зі статусом юридичної особи, представлені 32521 релігійною громадою (на 581 більше, ніж минулого року), 88 (+3) центрами та 274 (+9) управліннями, 459 (+20) монастирями, 357 (+10) місіями, 78 (+2) братствами, 200 (+1) духовними навчальними закладами. Якщо порівняти наявну кількість зареєстрованих релігійних організацій з кількістю споруд і приміщень, що ними використовуються, то Церкви і релігійні організації в Україні забезпечені культовими будівлями для богослужінь лише на 68%.
На зустрічі з лідерами Церков 21 квітня В. Янукович говорив про повернення церковної власності та про виважену політику в багатоконфесійній Україні. Повернення церковної власності має бути справою державної уваги і контролю. Президент нагадав, що доручив відновити роботу Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів. Потребують вирішення питання, пов’язані з тарифами на електроенергію та комунальні послуги. Президент зазначив, що за підсумками сьогоднішньої розмови дасть відповідні доручення урядові та місцевим органам влади. Як наголосив В. Янурович, багатоконфесійність України зумовлює виважену політику в релігійній сфері. «Наша політика спрямована на створення сприятливих умов для діяльності релігійних організацій, забезпечення рівних прав і можливостей, утвердження терпимості та поваги між віруючими», — наголосив глава держави. Президент пообіцяв врахувати всі застереження релігійних організацій у розробці нової редакції закону про свободу совісті.
Близько 39% українців ходять до церкви по великих святах або від випадку до випадку. Такі результати оприлюднила компанія Research & Branding Group, яка з 4 по 14 квітня провела дослідження громадської думки населення України щодо ставлення українців до релігійних свят і святкування Великодня. Збір інформації проводився методом особистого інтерв’ю в 24-х областях України і АР Крим, Регулярно відвідує церкву кожен п’ятий мешканець України. Зокрема, 10% українців ходять туди щотижня і ще 10% – щомісяця. У регіональному розрізі жителі Західної України частіше, ніж жителі Центру і Південного Сходу, відвідують церкву регулярно: щотижня це роблять 27% жителів регіону, а 18% — щомісяця. Мешканці центральних областей частіше ходять до церкви по великих святах — 45%, а мешканці Південного Сходу — від випадку до випадку — 29%.
УПЦ КП
Глава УПЦ КП заявив, що об’єднання всіх українських Православних Церков в українську незалежну єдину помісну Православну Церкву неминуче. Проте не під началом Російської Православної Церкви. Таку думку висловив Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет в інтерв’ю «5 каналу». «Ми намагаємося створити в Україні одну Православну Церкву. Я впевнений, що така Церква в Україні буде. Рано чи пізно ми об’єднаємося і будемо разом прославляти воскреслого Христа, але будемо прославляти його в незалежній Церкві, у помісній, а не в Російській Церкві», — зазначив Глава УПЦ КП.
УАПЦ
УАПЦ попросила вищі установи Вселенської Церкви розробити механізми відновлення євхаристійної єдності з українським православ’ям. 27 квітня Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) Митрополит Мефодій (Кудряков) звернувся із заявою до Постійної Конференції українських православних єпископів поза межами України «внести до порядку денного Спеціального Синоду Східних Патріархатів українське питання». 23 квітня 2011 р. з подібним зверненням до Постійної конференції Предстоятелів давніх Патріархатів виступила Патріархія УАПЦ. При цьому, зазначається у зверненні, основою об’єднання православних України «не може бути ані схизматична ідеологія, яку проповідують деякі ієрархи УПЦ КП, ані ідеологія «Русского мира», яка пропонується як базис для об’єднання зі сторони російських церковних лідерів». На думку УАПЦ, вилікування трагічного розділення може відбутися лише за ключової участі канонічної інстанції — Собору Предстоятелів давніх Патріархатів.
