Церква відкриває свою надію

Найуспішнішою акцією Церкви за останніх десять років назвав Патріярх Любомир Собор і Християнський форум «Молодь. Церква. Україна», які відбулися з 13 по 19 серпня у Пущі-Водиці та Києві. ІV сесія Патріяршого Собору «Молодь у Церкві третього тисячоліття» зібрала близько 180 делегатів із різних єпархій та екзархатів УГКЦ з усіх куточків земної кулі, а на Християнський форум прибуло, за різними підрахунками, від 10 до 12 тис. молоді з цілого світу.

Про Собор

Згідно з рішенням Синоду єпископів УГКЦ 2003 року, наша Церква постановила присвятити окрему сесію Патріяршого Собору питанню молодіжного душпастирства. Підготовка до цього заходу тривала майже 4 роки.

Отож, відбулось! На Собор з’їхалися делегати від майже всіх регіонів, де є УГКЦ: із Канади, США, Аргентини, Бразилії, Австралії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Росії, Казахстану, України тощо. На жаль, не було представників із Португалії, Іспанії та Греції, де, як відомо, перебуває чимало наших заробітчан.

Запорукою успіху Собору, на мою думку, стала найперше вдало вибрана форма його роботи. У першій половині дня учасники заслуховували тематичні доповіді та обговорювали їх. У другій половині – відбувалася праця у шести тематичних секціях: соціяльній, екуменічній, пасторальній, секції з питань духовно-морального виховання, академічного капелянства і молодіжних рухів та організацій. Відповідно до теми, кожна секція намагалась витворити своє бачення ситуації та подати Соборові конкретні пропозиції. Останнього дня на прохання делегатів було мобільно організовано поділ секцій за географічними регіонами. Секції представили свої особливі потреби, серед яких — розвиток церковних структур, контактів із Патріяршими комісіями, видання церковно-катехитичної літератури мовою їх спілкування тощо.

Унаслідок діяльности Собору було створено 30 пропозицій для Синоду єпископів УГКЦ, який має відбутися восени цього року у Філядельфії. Синод розгляне резолюції Собору, а опісля сформулює конкретні постанови для виконання у Церкві. Проте, переконаний, значення цього Собору виходить за рамки внутрішньоцерковної політики УГКЦ.

Степан Дмитришин

Поділитися: