Додаткова інформація
| Amount Type | 50 ₴, 100 ₴, 150 ₴, 200 ₴, Інша сума |
|---|
9 травня 2026 року відійшов до вічності отець Якоб Фьорґ – наш великий Друг, Апостол служіння, Людина великого серця і доброти.
Отець Якоб був місіонером Серця Ісусового. Народився 12 червня 1940 року в Біркенеку (Birkeneck), що у Верхній Баварії (Німеччина). Все своє життя провів в монастирі Зальцбурга.
Від самого початку відродження Церкви ревно допомагав Україні, яку полюбив усім серцем. Підтримував священників підпілля, забезпечуючи релігійною літературою, жертвуючи власним здоров’ям і життям. Запізнав підпільного владику Софрона Дмитерка, приятелював з владикою Володимиром Стернюком, Блаженнішим Любомиром Гузаром і багатьма іншими.
З перших років після виходу Церкви з підпілля наш добрий приятель отець Якоб друкував і привозив в Україну великими накладами перші Євангелія, перші церковні книги для семінарій, для спраглої після життя в катакомбах Церкви. Привозив і питав нас, що нам найбільше потрібно. Зокрема, таким чином були надруковані й привезені для розподілу між парохіями, монастирями, спільнотами та організаціями три великі наклади книжки отця Юліяна Катрія, ЧСВВ, «Пізнай свій обряд». Ці та інші тиражі отцеві допомагали розподіляти друзі з Фонду святого Володимира. На книжки він збирав кошти по різних навчальних закладах Австрії. Великий вклад в друковані видання УГКЦ зробили прелат Раушер і прелат Ойденбах.
Отець Якоб Фьорґ увійшов в історію відродження нашої Церкви як великий місіонер і меценат. Понад 30 років поспіль він щороку приїжджав в Україну, зокрема до Львова, поширюючи видання відомих авторів: Папи Бенедикта ХVІ, австрійської письменниці Лєне Маєр-Скуманц, Ансельма Ґрюна та інших. Свої місії проводив і в країнах Балтії та Білорусії, де також помагав Церкві.
Після початку війни отець Якоб відвідував поранених у госпіталях, підтримував, обіймав своїм щирим добрим серцем.
Мав дар утішителя, дух музиканта, був людиною високої культури. Всім своїм серцем співчував і допомагав Україні в часі війни. Писав численні листи до урядів, посольств, церковних діячів, шукав примирення, допоки не побачив у російській агресії обличчя пітьми. Це його глибоко вразило.
Ми як могли втішали нашого дорогого отця листами, але він замовкав. Його глибока віра в Ісуса, його щира турбота про долю Церкви, його незламність у боротьбі за правду зробили його мучеником за віру Христову, залишивши нас осиротілими в смутку та вірі, що отець Якоб є в Божих руках улюбленим сином.
Леся Крип’якевич
Поділитися:
