Ігор Ковальчук

Цього року отцю доктору Дмитру Блажейовському сповнюється 99 років. Секрет його довголіття у його ж таки розумінні часу: «Кожен день мені дарований Богом, і я мушу щось зробити для Бога та України».

Отець Дмитро Блажейовський народився 21 серпня 1910 року в селі Вислоці Горішньому, Сяніцького повіту на Лемківщині. Середню освіту здобув у гімназії в Перемишлі (1922-1930 рр.). У 1939 р. отримав священичі свячення в Колегії Св. Йосафата в Римі. Філософію, теологію та історію студіював упродовж 1933-1946 років у католицьких Урбанському та Григоріанському університетах у Римі, завершив навчання двома докторатами з теології та історії. З 1947 року душпастирював у різних місцях Сполучених Штатів Америки, а від 1973 року мешкає в Римі, займаючись науковою працею й вишиванням ікон. За словами самого отця Дмитра, він уперше почав вишивати ікони в 50-их роках, будучи парафіяльним священиком у Америці, і продовжив у Римі з початку 70-их.

Отець Дмитро Блажейовський створив цикл ікон, які експонувалися вже у 150 містах України та за її межами. Постійно діюча виставка вишиваних ікон отця Блажейовського – це єдиний в Україні Музей вишиваних ікон (проспект В. Чорновола, 2А (e-mail:blazejowskyj@ txnet.com). Експозиція музею налічує понад 250 вишиваних ікон та хоругв. Вишивані хоругви автора зберігаються в катедральних в катедральних соборах Львова, Мюнхена, Люрду, Риму, Стемфорду, у Ватикані, Коломиї, Куритиби (Бразилія), тощо. Ікони автора представляють різні регіони України, чим о. Д. Блажейовський ще раз підкреслює єдність українського християнства. Адже за тисячу років києво-українське християнство сформувало чимало характерних ознак і в богослов’ї, і обрядово-літургійних практиках, які нині є притаманними саме для нашої Церкви, і це творить її своєрідне лице в колі інших Церков-сестер, не порушуючи спільних і єдиних для всіх, основоположних підвалин. Отець Блажейовський неначе голкою й ниткою з’єднує прогалину в Київській, як він сам величає, від святого Володимира (988 р.) Церкві. Тим більше, що посіяні ним зерна уже впали на добрий ґрунт. Хоругви за його зразками є представлені в Церквах УГКЦ, УПЦ КП та УАПЦ, підкреслюючи спільність Київської Церкви та українського сакрального мистецтва.

Отець Дмитро є автором понад 25 наукових праць, серед яких церковні історичні довідники (шематизми) українських парафій Перемишльської, Станіславівської, Львівської єпархій та української діаспори. На особливу увагу заслуговують нові книги отця під назвами «Будова, оборона та вдержання Української держави» (2008), «Деякі сумні сторінки з історії України та дещо про її сусідів» (2007), «Поважні осяги та великі втрати» (2008), «Поважні недомагання в українському вихованні» (2006). У працях подано особисті спостереження й деякі негативні та позитивні сторінки з історії українців від княжих часів і до сьогодення, що призвели до браку відповідного виховання: національного, духовного та морального, а відтак до втрати незалежності й упадку Української державності, погляд отця доктора Дмитра Блажейовського на сучасне життя в Україні та думки щодо поліпшення цього стану. Найновіша з праць автора носить назву «Де українська еліта? Еліту треба виховати!». У цій праці висвітлено особисті думки й висновки автора про українську еліту впродовж тривалого історичного періоду від княжих часів Київської Русі до сьогодення.

У свої 99 років о. д-р Дмитро Блажейовський висловлює свою, вже крилату фразу: «А що я буду робити, як прийде старість?» і бажає всім, в Україні та діаспорі, щоб кожен у свої 99 років сказав ці слова. Тож побажаємо о. д-ру Дмитру Блажейовському 100 років цілими, а решту дрібними. Многая і благая Вам літ, Отче докторе!

Ігор Ковальчук, священик УГКЦ, директор Музею вишиваних ікон отця д-ра Д. Блажейовського