В неділю, 29 вересня 1985 р. вірні УКЦеркви в Перті відзначили десятиліття священства о. В. Волочія зустріччю-трапезою. На цю приємну зустріч прибуло майже 150 осіб, між ними представники Церковного Братства з Аделяйди і Нортгаму та парох католицької церкви о. Лезлі.
Отець Володимир знайшовся на священичому пості в найбільшій парафії світу, під оглядом території. За не цілих два роки осяги його праці доволі гарні: купівля дому біля церкви, гарні вітражі, пам’ятник для відзначення 1000-ліття Хрещення України, кінцева стадія запрестольної ікони — це все завершене при жертвенній праці і пожертві вірних.
Але священик є перш за все служитилем Церкви, він перш за все є духовним опікуном своїх вірних.
Одним з важних обов’язків душпастиря є проповідництво. Проповіді о. Володимира навіяні любов’ю до Бога і до своїх вірних.
До залі увійшов ювілят в товаристві о. Лезлі і представників Братств, а присутні привітали його прихід оплесками. Голова Церковного Братсва Б. Карпевич відкрив зустріч-трапезу. Після молитви він привітав ювілята, а після обіду прочитав привіти від Епарха Владики Івана , від громади в Перті, від Братства Дивізії (УНА) і вручив ювілятові подарунок.
Усні привіти складали: І.Сокіл від Церковного Братства і Сестрицтва в Нортгам, вручаючи отцеві подарунок; Бойко — голова Церковного Братства в Аделяйді; п-і З. Дощак — привіт від Церковного Сестрицтва; о. Лезлі, В. Поповський від Ювілейного Комітету 1000-ліття Хрещення України; мгр М. Яремович від кредитової Спілки «Калина»; п-і М. Менцінська від СУ ЗА і О. СУМ; І. Шорш від УСК Київ; Королишин з Аделяйди і п-і Н. з України.
Зворушений о. Ювілят дякував всім за участь в зустрічі. Він висловив вдячність о. нітратові І. Шпитковському за всі науки і вказівки, бо від священика зі стажем він багато скористав і навчився. Вкінці подякував Сестрицтву за приготування трапези.
До пересланої статті про о. Володимира Волочія був залучений лист наступного змісту:
«… о. Володимир — це молодий священик. Богословську освіту одержав у Римі. Він дуже ревний душпастир, дбає про красу храму і богослужень, гарно редагує бюлетень церкви св. Івана Хрестителя в Перті й щиро помагає всім українським організаціям на терені своєї парафії.
Отець Володимир народився і виховався за межами України. Він працював в дусі традицій, які залишили нам священики-патріоти на рідних землях. Отець Володимир як священик заслуговує на признання великої української громади в діяспорі. Думаю, що поміщення цього допису в журналі «Патріярхат» буде для нього моральною піддержкою і заохотою до дальшої праці.
Отець Волочій має багато друзів в США і Канаді, які щиро бажають йому дальших успіхів у праці для добра Церкви і народу на многії і благії літа!
З правдивою пошаною
З.М.
Боффало, 14 березня 1986 р.
П. С.
Здійснюємо прохання і рівночасно долучуємось до вінка побажань для о. Володимира Волочія з нагоди десятиріччя священства та бажаємо багато Божих ласк, кріпкого здоров’я і дальше з успіхом працювати у Божому Винограднику. Щасти Вам Боже!
Редакція
* Передруковуємо з католицького тижневика, що появляється у Австралії, «Церква і життя», за 27 жовтня 1985 р.
