Київська Церква
Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що проходив у Філадельфії (США) від 27 вересня до 6 жовтня, проголосив 2008 рік Роком Християнського покликання. «Кожному з нас Господь Бог дає особливе завдання, – зазначає Патріярх Любомир. – Ми це популярно називаємо покликанням. Тільки певна трудність є, що ми це майже стовідсотково зв’язуємо з покликанням до священичого чи монашого життя. Немає найменшого сумніву, що Бог в особливий спосіб запрошує людей бути священиками, монахами, монахинями. Але також є й інші шляхи християнського життя – наприклад, подружжя. В середині подружжя також є багато можливостей для здійснення свого християнства. Ми хочемо поставити перед членами нашої Церкви цю проблематику, щоб люди зрозуміли, що кожний має якесь покликання, яке мусить відкрити та послідовно сповнювати».
Архиєрейський Собор УАПЦ звернувся до Собору УПЦ (МП) з проханням удосконалити канонічний статус УПЦ (МП). «Відновлення єдности Української Православної Церкви, – говориться у Зверненні, – складне завдання, що пов’язане з багатьма чинниками, головним серед яких є удосконалення існуючого канонічного статусу Православної Церкви в Україні, який би дозволив їй отримати належне місце в диптиху Святих Православних Помісних Церков. Єпископат УАПЦ щиро прагне відновлення єдности Українського Православ’я, однак ми розуміємо, що це можливо лише тоді, коли єпископат Української Православної Церкви дійде до думки щодо необхідности здобуття нового канонічного статусу Української Церкви у Вселенському Православ’ї». На думку владик УАПЦ, «реальне структурне об’єднання Українського Православ’я можливе лише на основі помісного статусу Православної Церкви в Україні».
У зверненні Архиєрейського Собору УАПЦ до Постійної конференції українських православних єпископів у діаспорі міститься прохання сприяти діалогу УАПЦ з Вселенським Константинопольським Патріярхатом. Зокрема, єпископат УАПЦ просить Конференцію сприяти «проведенню переговорів між уповноваженими особами від Архиєрейського Собору УАПЦ та Патріярхом Варфоломієм І щодо канонічного статусу Церкви в Україні та шляхів її об’єднання за активного сприяння Вселенського Патріярхату».
У Львові відбулася презентація нового видання Святого Письма. Прес-конференція, присвячена новому виданню Біблії в перекладі о. Івана Хоменка з певними поправками, відбулася 22 жовтня у Львові, у приміщенні Українського Католицького Університету, – повідомили у Катехитичній комісії УГКЦ. До робочої групи, що працювала над поправками до нового видання Біблії, входили представники Фонду біблійного апостоляту (УГКЦ), Чину Святого Василія Великого та Українського біблійного товариства. Праця над новим виданням Святого Письма розпочалася за дорученням Синоду Єпископів УГКЦ. Нове видання Біблії вийшло накладом 50 тис. примірників – це найбільший наклад перекладу Святого Письма о. Івана Хоменка українською мовою.
В УГКЦ створюють Бюро з питань екології. Рішення про це прийнято на 37-й сесії Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, яка проходила у Львові-Брюховичах 28–29 листопада 2007 р. Бюро створюватимуть на базі Екологічного центру Івано-Франківської єпархії. У всіх єпархіях та екзархатах владики мають призначити відповідальних з питань екології.
Ще одна василіянська монаша обитель розпочала своє служіння на Східних теренах України. Цього разу це перший жіночий монастир ЧСВВ на Житомирщині. Наразі в обителі служитимуть чотири монахині. Сестри займатимуться катехизацією, будуть співпрацювати з молоддю з організації «Віра і Світло». В планах – опіка над хворими, робота з дітьми з проблемних родин, профілактика наркоманії та алкоголізму. В чині освячення монастиря взяли участь єпископ-помічник Київської архиєпархії Богдан Дзюрах, ігумен монастиря ЧСВВ в Києві о. Василь Тучапець, протоігуменя сестер-василіянок провінції Пресвятої Трійці мати Маргарита Гутник та інші особи.
Дерев’яні церкви Західної України пропонують внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Члени львівського осередку Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) мають намір рекомендувати до внесення в перелік світової спадщини ЮНЕСКО щонайменше 10 пам’яток сакрального дерев’яного зодчества на території Західної України. За словами дослідника українських дерев’яних церков інституту «Укразахідпроектреставрація» Василя Слободяна, попереднє подання на внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО зробили ще під час останнього візиту до Львова експерта ЮНЕСКО Ганса Каспарі. Василь Слободян зазначив: «Ми вирішили пропонувати не тільки такі шедеври, як церкви св. Юра та Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі, а й менш відомі, та не менш визначні пам’ятки карпатського регіону. З них більше 10 знаходяться на території України, решта – це українські церкви, зараз розташовані на території Словаччини та Польщі. Отож подання будемо робити колективне – від трьох сусідніх країн».
Відкриття Міжнародного центру екуменічного діалогу святого Климента Папи відбулося в Києві. В урочистостях взяв участь Кардинал Вальтер Каспер. Засновниками консорціуму виступили провідні університети України за ініціативи Києво-Могилянської академії та Інституту Екуменічних Студій УКУ. За словами виконавчого директора центру Костянтина Сігова, він має сприяти інтеграції теологічних дисциплін в систему вищої освіти та духовному зближенню української молоді. «В Україні дуже схвально до цього ставиться і Православна Церква, і Греко-Католицька. Цей консорціум виборюватиме автономію університетів від державних циркулярів, щоб повноцінно розвивалися богословські факультети і цикли дисциплін, які мають дуже давні традиції в усіх европейських університетах», – сказав він. Брати участь у роботі Центру запрошені визначні вчені-богослови не лише з університетських центрів України, а й з відомих екуменічних осередків Европи.
Церква, суспільство, держава
Перший семінар в’язничних капеланів УГКЦ відбувся в Білоцерківському училищі професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої системи Держдепартаменту України з питань виконання покарань. Програма семінару була укладена спільно Церквою та Держдепартаментом, повідомляє Департамент інформації УГКЦ. «Метою семінару, — за словами диякона Костянтина Пантелея, референта в’язничного душпастирства УГКЦ, — є ознайомлення капеланів із навчанням Церкви в ділянці служіння ув’язненим та специфікою праці в пенітенціарній системі».
Представники різних християнських Церков, Президент України та інші державні достойники 24 листопада спільно молилися за жертв Голодомору 1932–1933 рр. Патріярх УПЦ КП Філарет відправив у соборі Святої Софії панахиду. Після панахиди учасники поминальних заходів взяли участь у посадці Калинового гаю на місці, де планують спорудити Меморіал пам’яті жертв голодоморів, на Дніпровському узвозі біля каплиці св. Андрія Первозванного. Ця акція проходить уже втретє: біля кожного калинового куща встановили хрест із чорною дошкою, на якій вказано область, район, село і кількість загиблих. З нагоди Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні у столиці пройшла Скорботна хода від Софійської площі до Михайлівської, яку очолив Президент України зі сім’єю. Учасники заходу поклали квіти та запалили свічки біля пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору 1932–33 років» на Михайлівській площі. На згадку про жертв геноциду українського народу о 16.00 оголосили загальнонаціональну хвилину мовчання. Після цього по всій Україні розпочалась акція «Запали свічку». У поминальний тиждень у всіх регіонах країни пройшли панахиди, тематичні конференції, виставки, конкурси робіт та досліджень, присвячених трагічним подіям початку 30-х років XX ст., відкрито пам’ятні знаки.
У пам’ять жертв Голодомору 1932–33 років та політичних репресій у приміщенні Служби безпеки України (СБУ) вперше відбувся молебень за невинно закатованих і жертв тоталітарного комуністичного режиму (22 листопада). Участь у молебні взяли Предстоятель УПЦ КП Патріярх Філарет Денисенко, Предстоятель УАПЦ Митрополит Мефодій Кудряков, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Богдан Дзюрах, а також представники неурядових організацій, громадські діячі та співробітники СБУ.
Члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій наголосили на важливості вшанування жертв Голодомору в Україні. У спільному зверненні напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів провідники Церков і релігійних організацій наголошують, що штучний голод 1932–33 рр., спланований та втілений у життя тогочасним більшовицьким керівництвом Радянського Союзу, став однією з найбільших трагедій в історії України та всього людства, бо вражає і кількість жертв цієї трагедії, і вкрай жорстокий спосіб їхнього знищення. У Зверненні наголошено, що за наказом державно-партійного керівництва Радянського Союзу за кілька місяців 1932–33 рр. в Україні було заморено голодом більше українців, ніж загинуло під час ІІ Світової війни. «Жертв останньої ми пам’ятаємо і шануємо. Так само ми повинні вшанувати пам’ять і загиблих від Голодомору. У кожному місті та селі України має з’явитися пам’ятний знак, який нагадуватиме живим про трагедію Голодомору. Потрібно, щоб науковці ретельно вивчили та оприлюднили всі свідчення і документи, які проливають світло на цю подію. Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні зробити все можливе для того, щоб правда про Голодомор, його причини та наслідки стала загальновідомою і в Україні, і за кордоном», — наголошено у зверненні. Релігійні лідери акцентують, що «не може бути жодного виправдання діям тих, хто прирік на жахливу голодну смерть мільйони людей».
Синод УПЦ (МП) прийняв рішення звернутися до київської влади з проханням перейменувати вулицю Січневого повстання на вулицю Лаврську та доручив Богословській комісії УПЦ (МП) та Київській духовній академії вивчити питання щодо канонічних та історичних обставин відлучення від Церкви гетьмана Івана Мазепи. У Зверненні Синод УПЦ (МП) офіційно висловив таку позицію: «Священноначаліє УПЦ (МП) виступає не проти перейменування вулиці Січневого повстання на вулицю Івана Мазепи, а за перейменування (якщо існує така потреба) вулиці Січневого повстання на вулицю Лаврську, бо саме на цій вулиці знаходиться головна святиня України — Святоуспенська Києво-Печерська Лавра». Щодо потреби вшанувати пам’ять гетьмана Івана Мазепи, то, на думку членів Синоду, «його ім’я могла б носити одна з прилеглих вулиць. Але можливо, краще було б нарешті закінчити реставрацію так званого Мазепинського корпусу Верхньої Лаври та Лаврських мурів, що були зведені І. Мазепою. А також встановити пам’ятник гетьманові на місці зруйнованого богоборчою владою Святомиколаївського військового собору або неподалік відбудованого Мазепою Михайлівського Золотоверхого монастиря». Водночас Синод УПЦ (МП) закликає громадські та політичні сили не політизувати цієї справи.
УГКЦ відповідає на виклики, пов’язані з поширенням ВІЛ/СНІДу в Україні. Учасники конференції, присвяченої цій проблемі, яка відбулася 27 листопада у Брюховичах, ознайомилися зі станом поширення ВІЛ/СНІДу в Україні, обговорили проєкти Звернення, Концепції та Стратегії УГКЦ у цій сфері. На конференції наголошували, що для подолання вкрай негативної тенденції поширення ВІЛ/СНІДу та пов’язаного з нею відчуження інфікованих і хворих, необхідно об’єднати зусилля не лише відповідних державних органів та громадських організацій, а й Церков та релігійних організацій, що мають найвищий рівень довіри в суспільстві. На сьогодні Україна займає одне з перших місць у Європі за рівнем поширення ВІЛ.
Підготував Тарас Антошевський
