УГКЦ
Члени Постійного Синоду єпископів УГКЦ, засідання якого відбулося 27 лютого – 2 березня 2009 року у Донецьку, проаналізували стан справ у Донецько-Харківському екзархаті. На думку Глави УГКЦ, для того щоб краще пізнати становище Церкви, слід проводити засідання не тільки у Львові, а й у інших містах єпархій та екзархатів України. Саме тому місцем проведення цього засідання був обраний Донецьк. Відбулися зустрічі з духовенством, мирянами, мирянськими організаціями, молоддю Донецько-Харківського екзархату та представниками місцевої влади.
Комісія УГКЦ у справах мирян ініціювала обговорення на круглому столі питання суспільно-політичних криз і виходу з них. Круглий стіл на тему «Україна між хаосом і диктатурою. Чи існує християнська відповідь?» відбувся 16 березня в Українському домі, у Києві. Причиною проведення круглого столу є те, що сьогодні Україну поглинають такі негативні явища, як корупція і хабарництво, незахищеність громадянина в судах, полишеність напризволяще пенсіонера, самотнього і хворого, відсутність перспектив для молодих та енергійних, відчуження громадян від впливу на політичні процеси, творення сепаратистських осередків задля задоволення своїх амбіцій. Усе це є свідченням глибокої суспільно-політичної кризи в нашій державі. Організатори поставили за мету у форматі круглого столу обговорити: 1) християнське бачення коренів суспільно-політичних криз і шляхів виходу з них; 2) шанс запобігання переходу України до хаосу чи авторитаризму/диктатури через практичне втілення християнських цінностей у політичному процесі та формування громадянського суспільства; 3) кроки, які здатні відвести Україну від такої загрози; 4) звернення до людей доброї волі за результатом круглого столу.
УГКЦ та Міністерство охорони здоров’я підписали 15 березня угоду про співпрацю. Метою цієї угоди є узгодження принципів, напрямків та форм співпраці сторін, спрямованої на гуманізацію медичної сфери шляхом формування ціннісних та морально-етичних орієнтирів. Важливим пунктом угоди є взаємна турбота сторін про надання духовно-психологічної допомоги і задоволення релігійних потреб працівників та пацієнтів установ МОЗ України.
Про місце богословської освіти в системі освіти України йшлося на засіданні Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями. Зокрема йшлося про урівнення богословської освіти з іншими видами освіти. Було обговорено можливість виокремлення «Богослов’я» в окремий напрям підготовки фахівців. Участь у засіданні взяли представники МОН України, ВАК, Держкомнацрелігій, духовних і світських навчальних закладів.
УГКЦ призначили помічника Донецько-Харківського екзархату. Рішення Синоду єпископів УГКЦ про призначення владики Василя Медвіта єпископом-помічником Донецько-Харківського екзархату благословив Папа Римський Венедикт ХѴІ 17 березня. «Я завжди хотів здійснювати своє єпископське служіння на теренах Східної України», – признався владика Василь.
Ректори семінарій УГКЦ випрацьовують «Програму євангелізації та місійного виховання в УГКЦ». У Львові, в приміщенні Міжнародного Львові, в приміщенні Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» 12-14 травня відбудеться Європейська зустріч ректорів семінарій Української Греко-Католицької Церкви. Завданням засідання, згідно з рішенням Синоду єпископів УГКЦ, буде опрацювання документу під назвою «Програма євангелізації та місійного виховання в Українській Греко-Католицькій Церкві».
Тисячі людей 22 березня взяли участь у традиційній хресній ході у Львові, яку цьогоріч приурочили до 20-річчя виходу УГКЦ з підпілля. Захід відбувся з благословення владики Ігоря Возьняка, архиєпископа Львівського. Цього року у заході взяли участь до 10 тисяч вірних. Очолив хресну ходу владика Гліб Лончина, єпископ Курії Верховного Архиєпископа Києво-Галицького. Саме біля храму св. Михаїла, звідки розпочалася хода, наприкінці вісімдесятих років минулого століття відбувалися перші богослужіння греко-католиків, які вийшли з підпілля.
Глава УГКЦ закликав священиків у своєму житті та служінні наслідувати приклад блаженного священномученика Омеляна Ковча. З нагоди вшанування 65-ої річниці від дня смерті блаженного священномученика Омеляна Ковча, 25 березня 2009 року на місці колишнього нацистського концтабору Майданек у Польщі о. Омеляна Ковча було проголошено Покровителем душпастирів УГКЦ. «Цим Декретом на честь і славу Пресвятої Тройці, як відданого служителя і як заступника перед Престолом Всевишнього Господа, торжественно проголошую блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко- Католицької Церкви. Усіх священиків та душпастирів нашої Церкви закликаю наслідувати у своєму житті та, служінні приклад цього нашого співбрата у священстві», – говорить у посланні Патріарх Любомир.
Івано-Франківська обл. рада 27 березня на 29-ій сесії визнала за УГКЦ статус «репресованої Церкви». Своїм рішенням Івано- Франківська облрада також постановила «надати підтримку УГКЦ в її повній реабілітації, у тому числі шляхом встановлення пільг у порядку та межах, визначених законодавством України». На сесії також доручили голові Івано-Франківської облради Ігорю Олійнику звернутися до Президента України та Верховної Ради України з проханням ініціювати на загальнодержавному рівні процес встановлення історичної справедливості щодо УГКЦ та визнання за нею статусу «репресованої Церкви». Попередньо статус «репресованої Церкви» за УГКЦ визнали Львівська та Івано-Франківська міські ради.
ЦЕРКВА і ДЕРЖАВА
Соціологи твердять про надзвичайно високу релігійність українців. Більшість українців, які визнали себе православними, не відносять себе до певної Церкви-інституції, а представників нових релігійних рухів практично не зафіксовано – дані найбільшого за всі роки незалежності соціологічного дослідження рівня релігійності українців. За його результатами, українці потрапили в європейську семірку лідерів за релігійністю. Відповідно до результатів опитування, яке було попередньо представлено у вигляді окремої брошури, релігійність українців є однією з найвищих у Європі. 53% респондентів погодились з тим, що твердження «Я вірю у Бога зараз і завжди вірив» найкращим чином змальовує їхні переконання. Кожний п’ятий (21%) не вірив раніше, проте став віруючим зараз. Тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Тих, хто не вірить, значно менше: кожний дев’ятий (11%) або ж ніколи не вірив у Бога чи перестав вірити, і це, скоріше за все, констатація твердого переконання (15% – не відповіли). Якщо говорити конфесійно, то 26,3% православних визнали себе такими, що колись не вірили, але зараз вірять, а серед греко-католиків таких виявилося 3,6%.
Президент Ющенко виступає за єдину помісну українську Церкву та здорове суспільство з моральними і сімейними цінностями. Про це Президент заявив 31 березня 2009 року, виступаючи зі щорічним посланням до Верховної Ради України. Характеризуючи розвиток української держави, Віктор Ющенко заявив: «Ми утверджуємося як єдина нація. Єдина українська нація з виразним характером, культурою і мовою, традицією, історією, що народжені нашою землею. І водночас – як єдина політична нація, що твориться без поділу на погляди, віру, слово чи походження». Також Президент України наголосив на важливості утворення в Україні єдиної помісної української Церкви.
Депутати підтримали законодавчу ініціативу щодо забезпечення права громадян на таємницю сповіді. Під час пленарного засідання 31 березня 2009 року цей Законопроект підтримали 357 парламентарів, які представляють фракції «Блок Юлії Тимошенко», блок «Наша Україна – Народна самооборона», Комуністичної партії України та частину фракції Партії регіонів.
Профільний парламентський комітет черговий раз не розглянув законопроект про заснування Церквами навчальних закладів. Як повідомили в секретаріаті Комітету з питань науки і освіти, законопроект № 2729 (автори – народні депутати В. Стретович, О. Боднар, В. Малишев, В. Марущенко) не розглянули з причини відсутності на засіданні Комітету 1 квітня представників окремих парламентських фракцій, які висловили бажання особистої участі під час розгляду зазначеного документу. Таким чином Комітет зважив на прохання народних депутатів України та відклав розгляд законопроекту до наступного засідання, яке орієнтовно заплановано на середину квітня цього року.
ЦЕРКВИ в УКРАЇНІ
ХХХІІІ Конференція єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні обговорила питання нових по- кликань до священства та чернечих згромаджень.У м. Запоріжжі 19-21 березня на території храму Бога-Отця Милосердного відбулася ХХХІІІ Конференція єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні, яка вперше проходила у східній частині країни Харківсько-Запорізькій єпархії РКЦ. Темою цієї зустрічі стала душпастирська турбота про нові покликання до священства та чоловічих і жіночих чернечих згромаджень.
Патріарх Московський Кирил у липні відвідає Україну. Заступник керівника Секретаріату Президента України Юрій Богуцький після зустрічі з Патріархом Кирилом повідомив, що Глава РПЦ перебуватиме з архипастирським візитом в Україні близько тижня. «Візит матиме церковний і пасторський характер, хоча передбачаються зустрічі з ученими. Його святість підкреслив, що жодним чином він не хотів би, щоб якісь політичні моменти були під час візиту», – наголосив Юрій Богуцький, нагадавши, що візит відбуватиметься напередодні прездентських виборів. Патріарх Кирил після того, як 27 липня побуває в Києві, планує відвідати Херсонес, далі Донецьк – Святогірську лавру та Почаїв (Тернопільська область) – Свято- Успенську Почаївську лавру.
У Ватикані було повідомлено (16 квітня) про те, що Святіший Отець Бенедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення Йосифа (Міляна), єромонаха-студита, настоятеля храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, єпископом- помічником Київської архиєпархії, – повідомляє Департамент інформації УГКЦ. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане. Згідно із повідомленням Глави УГКЦ, владика Богдан (Дзюрах), який дотепер виконував обов’язки єпископа-помічника Київської архиєпархії, буде покликаний до інших завдань у житті Церкви.
Підготувала Ліля Ковалик-Васюта
